Режимні моменти в ГПД-

29.05.2020 (п'ятниця)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему:

«Ти на канікулах марно часу не гай, про правила безпеки завжди пам’ятай»

Мета: провести попереджувальні бесіди з техніки безпеки під час весняних канікул; ознайомити учнів з основними правилами дорожнього руху та пожарної безпеки, з правилами поведінки з незнайомими людьми та правилами поводження з тваринами; розвивати мислення та увагу учнів; вчити будувати алгоритми безпечної поведінки; виховувати самостійність, дисциплінованість .

План проведення заняття

1.     Повідомлення теми заняття.

Ви всі мабуть з нетерпінням чекаєте канікул. Сьогодні ми з вами поговоримо про те, яких правил безпеки, потрібно дотримуватись під час літніх канікул.

2.     Основна частина.

3.     Фіз.хвилинка.

Встали рівно біля парт,

Та зігнули так ручата,

Й полетіли мов качата.

Ніжками затупотіли

Потім разом всі присіли,

До сонечка потяглися

Вправо разом нахилились,

Вліво, щоб не помилились,

Руки вниз ми опустили

Трохи ними потрусили

Шию трішки розім'яли.

І за парти посідали.

4.     Гра «Так чи ні».

Клас поділяють на три команди за кількістю рядів. Гра проводиться у формі змагання між рядами. За кожну правильну відповідь команда отримує бал. Виграє команда, яка отримала найбільшу кількість балів.

Запитання, відповідь: «так» чи «ні».

·         Є вулиці й дорога в нас,
Там всяк цінує власний час
Є на дорогах перехід
І ти там звешся …. водій. Діти: НІ (пішохід)

·         У світі безліч речовин:

І спирт, і газ, і керосин.

Вони загальну рису мають:

Від іскри навіть … вибухають. Діти: ТАК

·         Правила дорожнього руху існіють лише для водіїв. Діти:НІ ( ще й для пішоходів)

·         Сужби порятунку можна викликати за телефоном 999. Діти: НІ ( 101-пожежники,102-міліціянти,103-швидка,104-газова служба)

·         На вулиці можна вихвалятися новим телефоном. Діти: НІ

·         При загрозі нападу треба голосно кричати . Діти: ТАК

·         Побачивши свору собак слід швиденько убігати. Діти: НІ

·         Виходячи з квартири треба перекривати газовий кран. Діти: ТАК

5.     Підсумок.

Ну, що ж діти, ми бажаємо вам веселих канікул. Пам'ятайте, ті правила безпеки, які ми сьогодні з вами розглянули. До побачення.

28.05.2020 (четвер)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему:

«Мої добрі справи. Добро робити легко»

Мета: Ознайомити учнів із поняттями і законами доброти, честі, справедливості. Розширити уявлення дітей про таке поняття моралі, як доброта. Формувати уміння диференціювати ознаки доброго і злого. Розкрити переваги доброти над злом. Сприяти усвідомленню того, що добро слід починати із себе. Розвивати критичне мислення, творчу уяву, зв’язне мовлення;формувати у школярів найвищі людські цінності: ввічливість, милосердя, людську гідність, чуйність, любові і поваги до ближнього;

виховувати почуття людської гідності, бажання духовно вдосконалюватися.

Викликати бажання в дітей іти дорогою добра.

Хід заняття

1.     Організація класу. Повідомлення теми уроку.

Вправа «Роз’єднай слова».

Прочитайте слова, роз’єднайте їх і прочитайте назву нашої години спілкування.

«Моїдобрісправи. Доброробитилегко».

Розпочинається година доброти,

Тож прошу Вас серця свої відкрити,

Щоб зрозуміти і запам’ятати,

Лише з добра усе бере початок!

2.     Слово вчителя.

Сьогодні ми поведемо розмову про доброту — дуже важ­ливій і потрібній для кожного з нас чесноті. Але спочатку давайте спробуємо скласти невеличкий словничок «добрих» слів — слів, частиною яких є слово «добро».

Творче завдання «Словничок добрих слів»

Учні перелічують «добрі» слова, учитель допомагає учням дібрати слова з коренем «добро» і записує їх на дошці. На­приклад: «Добрий, добросердний, доброзичливий, добродій­ний, добропорядний, доброчесний, добросусідський».

Запитання до учнів.

·        Як ви розумієте слово «добрий»?

·        Що означає бути доб­рим по-справжньому?

Слово вчителя.

Бути добрим — це значить допомагати одне одному у біді, дарувати радість знайомим і незнайомим людям, захищати молодших і піклуватися про старших.

Бесіда.

Учні розповідають про свої добрі вчинки (допоміг літній людині донести додому важку торбу, сходив за хлібом для хворої сусідки, допоміг маленькому школяру перейти вули­цю, прибирав територію біля школи та ін.)

Слово вчителя.

До повернення батьків з роботи можна зробити чимало корисних і добрих справ: навести лад в оселі, вимити посуд, купити хліба до вечері, почистити взуття, попіклу­ватися про молодших братика або сестричку.

Яка радість спалахне в очах матусі, коли вона побачить, що ви за власним бажанням, самостійно взялися допомогти їй. А від теплої маминої усмішки і вам на серці стане тепліше.

Отже, запам'ятайте: ваші добрі безкорисливі вчинки — це радість не лише для тих, кому їх адресовано, але й для вас. І ще треба завжди пам'ятати, що на добро, зроблене для вас іншими, треба відповідати також добром.

Питання для розгляду.

·        Що таке добро?

·        Діти, які людські чесноти ви б змогли віднести до слова «добро»?.

(Чесність, щедрість, ніжність, справедливість, чуйність, повага, турбота, любов).

·        Добро – це життя людини заради інших, щире бажання допомогти, любов до батьків, ближніх, Батьківщини, здатність до самопожертви.Це корисна справа, вчинок.

·        Зло – це прагнення людини отримати від життя усе, не рахуючись ні з ким, замкнутість і зацикленість на власних проблемах, інтересах, амбіціях.

 Гра «Якщо людина добра» 

Якщо людина добра, то з нею хочеться говорити, сміятись, її всі поважають і люблять.

Діти, давайте пограємо в гру. Умови гри: якщо людина повинна робити те, що я називаю, ви плескаєте в долоні, а якщо ні  – нічого не робите. Уважно слухайте:

·         бути милосердним, чуйним, сердечним, щирим;

·         насміхатися з чужого горя;

·         допомагати людям похилого віку;

·         захищати слабкого;

·         бути завжди ввічливим;

·         ображати інших;

·         піклуватися про тварин;

·         шанувати працю інших людей;

·         хвалитися, коли зробив добрий вчинок;

·         шанувати батьків.

·         А що б ви хотіли зробити для людей?

Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку.

Поступитися місцем у громадському транспорті, допомогти стареньким людям перейти дорогу, подякувати продавцям чи просто усміхнутися перехожим на вулиці — усе це вкладається у поняття доброти. Нібито маленькі вчинки, які не потребують значних зусиль і матеріальних витрат, а ціна їхня — надзвичайно висока. Бо саме це — найбільший показник гуманності та вихованості людини.

Вправа «Мозковий штурм»

·        Навіщо людям доброта?

·        Треба самому робити добро чи чекати  поки попросять?

·        До кого можна бути добрим?

·        Кого в нашому класі можна назвати добрим?

·        На що схожа доброта?

·        Якими  фарбами й  звуками можна  описати доброту?

·       Чи вважаєте себе доброю людиною і чому?

Люди здавна вважали, що доброта — одна з найважливіших рис характеру людини. Тому в народних казках добро завжди перемагає зло, а світло — темряву.

3.     Вчитель

А зараз кожен з вас подумає і назве хоча б один вислів, прислів’я, приказку про добро:

ü Добро плодить добро, а зло плодить зло.

ü Добро не пропадає, а зло умирає.

ü Не все добре, що солодке.

ü Ти до нього з добром, а він до тебе з колом.

ü Не всяка стежка без спориша, не в кожної людини добра душа.

ü Добрий чоловік і сусідів дім від вогню збереже.

ü Від лиха до добра недалека дорога.

ü З добрим дружись, а злого й лихого стережись.

ü Не сподівайся за добро дяки.

ü Злий плаче від зависті, а добрий під радості.

ü Все зле — все немудре.

ü У кого є злість, той своє серце їсть.

ü Хто сам не знав зла, не вміє шанувати добра.

ü Злий сам себе б'є.

ü Злість до добра не доводить.

ü Стережися злого, чини добре.

ü Не роби іншому того, чого собі не бажаєш.

ü За добро добром платять.

ü Добро далеко розходиться, а лихо ще далі.

ü Все добре переймай. А злого уникай.

ü Будеш творити добро – щасливим будеш.

Давайте  складемо  правила  доброти.

Золоте правило:

1.Ставитися до інших так, як ви б хотіли, щоб ставилися до вас.

2.Поважати інших, особливо старших і слабших від себе.

3.Слухати маму, тата, бабусю.

4.Не сміятися над людьми з особливими потребами.

5.Любити і берегти природу, тварин.

6.Не проходити байдуже мимо людської біди, горя, розпачу.

7.Не залишати тварин у біді.

8.Любити природу і все живе. Бережливо ставитися до краси.

9.Уміти не тільки поспівчувати у горі, а й порадіти чужому успіху

10.  Допомагайте  тим , хто  має  у  цьому  потребу.

11.  Не  будьте  жадібними.

12.  Жалійте  інших.

13.  Вибачайте  помилки.

14.  Шануйте  і поважайте  працю  інших.

15  Творіть  добро і  пам’ятайте – ми  люди !

4.     Підсумок заняття.

       А тепер, давайте разом з вами, складемо вірш про те, яким треба бути в житті. Останнє слово кожного рядка ви добиратимете в риму самостійно.

             Щедро ллє проміння сонце

             У твоє й моє....(віконце),

             Щоб в теплі ми виростали

             Й світло людям...(дарували).

Й де б ми в світі не бували,

Щоб завжди любов .....(несли),

Щастя, радість і тепло,

Щоб чудово всім ....(було).

В світ прийшли ми: я і ти –

Для любові й ....(доброти).

Будь привітним і прихильним,

Добрим, лагідним, і .....(сильним).

Вчися правдою прожити,

Теплим словом вмій ....(зігріти).

Вчись завжди допомагати

І людині ....(співчувати).

І старайся так прожити,

Щоб як сонечко....(світити)!

І в душі завжди неси

Теплий промінь .....(доброти)!

 27.05.2020 (середа)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему:

«Обмеженість часу»

Мета:  дати поняття «обмеженість» часу;  виховувати усвідомлення бережливого ставлення до навчального часу, вчити цінувати свій та чужий час, бути точним, дотримуватися режиму дня; розширювати кругозір; вчити спілкуватися у колективі.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.     Оголошення теми заняття.

Сьогодні у нас розмова йтиме про час, якого нам постійно не вистачає, про  те, як треба берегти власний та  чужий час.

2.     Перегляд мультфільму за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=E5sTh_qCIyw

3.     Пояснення вчителя.

 Ви вже знаєте, що потреби безмежні, а ресурси – обмежені. Сьогодні ви дізнаєтеся, що існує ще і обмеженість часу. З вами таке бувало, що хочеться пограти, і уроки треба зробити, і вдома допомогти, і книжку почитати, і мультфільм подивитись, а часу на усе не вистачає?

Зупинити час, або збільшити кількість годин у часі неможливо. Але усі ви, мабуть, помічали, що один встигає зробити багато, а інший – ні. Як ви вважаєте, чому?

Правильно. Деякі люди витрачають марно час. Наприклад, як герой  твору  Є. Шварца «Казка про загублений час».

·        Що трапилося з хлопчиком? (Він перетворився на дідуся.)

·        Чому? (Людина, яка марно витрачає час, сама не помічає, як старіє.)

·        Добре, що казка закінчилася благополучно, але у житті усе буває складніше.

 Час – головна цінність людини. Заощаджуючи  його, люди отримують додаткові можливості творити та пізнавати. Іншими словами робить нас багатшими, сильнішими, розумнішими. І ось який цікавий взаємозв’язок виходить – чим більше ми вчимося берегти час, тим швидше ростуть наші досягнення у навчанні, в праці. У нашому житті важлива кожна година і, навіть, секунда. І тому кожен з нас повинен цінувати та економити час, не витрачати його по напрасну.

Розкажіть, як ви бережете свій час? (Усні відповіді учнів)

4.     Вчитель

Діти, відгадайте загадки.

·        Ніг не маю, а ходжу,

         Рота не маю, а скажу:

         Коли тобі спати,

А коли вставати. (Годинник.)

·        Хто біжить без ніг? (Час.)

·        Нас сім братів, літами всі рівні, а іменем різні. (Дні тижня.)

·        Дванадцять братів один за одним ходять, один одного не обходять. (Місяці року.)

Ми звикли до годинника. Вже й не віриться, що в давнину люди не знали його. А такий час був. Наші далекі предки розпізнавали лише ніч, ранок, день і вечір. Пізніше час стали вимірювати довжиною тіні: подовжилася тінь людини на три ступні — незабаром вечір. Ти маєш прийти в гості «у 4 ступні» — не поспішай, бо ще рано.

Незабаром було виявлено незручності цього способу: взимку тінь стає довшою швидше, ніж улітку, та й ступні у людей не однакові, через що таке обчислення часу призводило до ба­гатьох непорозумінь.

Край цьому поклали винахідники. На рівному, відкритому для сонця майданчику вони вкопали палицю, обвели її колом і стали уважно-спостерігати за рухом тіні від неї. Так почалася історія годинника.

Отже, першим був годинник сонячний.

У Стародавньому Вавилоні на вершині найбільшої піраміди поставили глиняний стовп. Рівний майданчик розкреслили лініями. Коли тінь від стовпа наближалася до однієї із ліній, жрець проголошував: «Знайте, вільні і раби, все населення царства, волею бога минула ще одна година, п'ята година від сходу сонця!».

 Послухайте уважно і скажіть, про кого ця загадка?

·        Годинника не має, а час знає. (Півень.)

Дізнавалися люди час і по живому годиннику. Цей годинник ходить по подвір'ю, махає крилами і кричить: «Ку-ку-рі-ку!». Ще сонце не зійшло, а півень кричить, дере горло: «Скоро ранок! Досить спати!»

За співом півника важко визначити точний час. То півень зі сну з жердини впаде — раніше часу піднімає крик, то лисиці злякається і почне кричати, то лисиця півника понесе і з'їсть.

А якщо немає півня? Як дізнатися час вночі, коли немає сонця і зірки не світяться в похмуру погоду? І придумала людина годинник надійніший: він із жердини не валиться, і лисиця його не понесе.

Дізнавалися люди час і по водяному годиннику. У високий і вузький скляний посуд з дірочкою біля дна наливалася вода. Крапля за краплею вона текла із отвору. Води в посудині ставало все менше. На стінках посудини були зроблені рисочки — відмітки, які показували, скільки часу минуло відтоді, коли в посуд налили воду. Водяний годинник був теж незручним, тому що треба було постійно доливати воду в порожній посуд.

Стали люди голову ламати, як придумати годинник, щоб він однаково точно показував час і вдень, і вночі, і взимку, і влітку, і в будь-яку погоду. І придумали. У цьому годиннику немає ні стрілок, ні кружка з цифрами, ні зубчатих коліщат усередині. Зроблені вони із скла. Два скляних пузирчики з'єднані разом з тонесеньким отвором. Всередині — пісок. Коли годинник працює, пісок з верхнього пузирчика сиплеться в нижній. Висипався пісок — це означає, що минуло 3, 5,10  хвилин. Годинник перевертають, і рахунок часу продовжується. Пісочним годинником люди користуються і тепер. Наприклад, в полі­клініках. За цим годинником хворі одержують лікарняні процедури.

Давним-давно люди помітили, що одні квіти розкриваються вранці, а вдень закриваються, інші розкриваються під вечір, треті — тільки вночі, а вдень завжди закриті. Відкриваються квіти не тоді, коли вони захочуть, а у «свій власний час». Так з'явився квітковий годинник. Але «ходить» він тільки в сонячну погоду.

Рано-вранці назустріч сонячному промінню піднімає свої голівки кульбаба, а за нею відкриває пелюстки шипшина, гвоздика польова, льон та інші. Квіти, які рано розкривають пелюстки, вдень починають засинати. У похмуру погоду квітковий годинник «не працює» зовсім. Квіти залишаються закритими у багатьох рослин. Тому люди їх використовують лише для прикрашання клумб.

За переказами, перший механічний годинник з'явився у 996 році у німецькому місті Маг­дебурзі. Досі зберігся годинник на башті Вестмінстерського абатства в Лондоні. Ще в XIII ст. він показував час мешканцям цього міста, показує й нині.

На початку XVI ст. нюрнберзький винахідник Петер Генлейн змайстрував кишенькового годинника. Через півстоліття винайшли хвилинну стрілку, а ще через 200 років — секундну.

Не забули дорослі й про дітей. Вони придумали годинник-казку. Він висить на стіні цен­трального театру ляльок у Москві. Над усіма півень, а навколо нього розташовано 12 будиночків.

Кожну годину, що минула, півень супроводжує голосним співом, повертаючись і махаючи крилами. Водночас один із будиночків відчиняється, з нього виходить ляльковий персонаж. Коли ж годинник відбиває північ чи полудень, відчиняються двері всіх будиночків, з них виходять ведмідь, козел, сова, ворона, заєць, лисиця, мавпа, кіт, баран, порося, коза та вовк, і всі разом танцюють під музику.

Антимагнітні, електронно-механічні та навіть атомні — яких тільки годинників не випускають тепер наші заводи! Прикладіть-но до вуха свій. «Тік-так, тік-так»,— вицокує він. Скільки цікавого розповів би цей лічильник часу, якби міг!

5.     Закріплення нового матеріалу.

 Знайомство з прислів’ями.

·        Годинник їсти не просить, а свою роботу робить.

·        Годинник для краси, а час по сонцю.

·        Час — не кінь: не підженеш та й не зупиниш.

·        Час, як вода,— все йде вперед.

·        Час, мов віз,— з гори чкурне, його не доженеш.

·        Час за гроші не купиш.

·        Час минає, а не вертає.

6.     Інсценізація.

Допоможи Вінні-Пуху скласти правильний режим дня. (Записаний на дошці.)

11-00 – 12-00 - підйом.

12:00 – 13:00 – обід

13:00 – 15:00 – сон

15:00 – 16:00 – другий обід

16:00 – 17:00 – ігри з П’ятачком

17:00 – 18:00 – ігри з осликом Іа

18:00 – 19:00 – вечеря

19:00 – 22:00 – похід у гості

22:00 – 23:00 – друга вечеря

23:00 – 01:00 – мультфільми по  телевізору

01:00 – 11:00 – сон

26.05.2020 (вівторок)

 Спортивно-оздоровча година

Будь-яке перенавантаження призводить до напруження психіки. А щоб психічно розслабитись, треба застосувати фізичне розслаблен­ня.

Вправи на розслаблення м'язів очей

1. «Розслабтесь». Заплющити очі, розслабити всі частини тіла. Розслабте очі, уявіть, що у вас очі м'які, що всередині немає ніякого світла, що все там тільки м'яке та чорне. Усміхніться, думайте про усмішку і нехай вона проходить через закриті повіки. Розплющіть очі.

2. «Пальмінг». Заплющити очі, прикрити їх навхрест долонями, розплющити очі (перед вправою руки потерти одна одною, щоб на­грілися), лікті під час вправи лежать на столі, щоб не напружувати м'язи шиї. Вправу робити часто, тільки-но відчуєте втому, бажано перед сном. У спеку можна холодною водою зволожити руки, про­мити очі.

3. «Згадування». Заплющивши очі, згадувати різні предмети, пе­реходячи з одного на інший.

4. «Уява». Уявити сторінку білого паперу з чорною крапкою. Крапка має рухатися повільно, легко погойдуючись із сторони в сто­рону.

5. «Центральна фіксація». Переміщувати погляд по лініях, зображених на аркушах. Переміщуючи погляд, «водити» носом по відрізку або малюнку.

6. «Переміщування і розкачування». Поглянути вправо, потім вліво, щоразу рухаючи головою в тому ж напрямку, що й очима.

7. «Малі повороти». Поставити вказівний палець руки перед но­сом. М'яко повертати голову з боку в бік, дивлячись мимо пальця, а не на нього.

8. «Кліпання». Моргати якомога частіше протягом дня.

9. Соляризація. Дія сонячних променів на заплющені очі. Повер­тати голову вліво, вправо, на мить розплющити очі, подивитися мимо сонця і поморгати.

10. «Тренування аккомодацїї» (здатність ока чітко бачити пред­мети на різній відстані). Поставити кінчик вказівного пальця на 15 см від носа і подивитись на нього, потім перевести погляд вдалечінь, не ближче 6 м від вас. Дійшовши до найвіддаленішого предмета, так само повертайте погляд назад.

11. «Вправи на зміцнення зовнішніх м'язів очей». Рухати очи­ма (не рухаючи головою) вверх, вниз, вправо, вліво, по діагоналі, по колу.

Вправи на зняття

психо-емоційного напруження і саморегуляцію

1. «Прокидайся, третє око». Людина бачить не тільки очима. Мудрість, розум, витримка і спокій можуть прокинутись у твоєму «третьому» оці. Витягни вказівний палець, напруж його, поклади на лоб між брів над носом. Потри цю точку примовляючи: «Прокидайся, третє око». Повторити 6—10 разів.

2. «Заряд бадьорості». Сядь вільно. Витягни руки вперед, вели­ким і вказівним пальцями візьмися за кінчики вух. Помасуй, примов­ляючи: «Вушка, вушка чують все». Повторити 10 разів в одну сторо­ну і 10 разів в другу. Струсни долоньками.

3. «Дихання». Збери пальці руки у жменьку, знайди на шиї ямку, поклади туди руку і кажи: «Я дихаю, дихаю, дихаю!» 10 разів масуй в один бік і 10 разів — в інший.

4. «Гора з плеч», «Скинь втому». Встань, широко розстав ноги, підніми плечі, відведи їх назад, опусти плечі, відведи їх назад, опусти плечі, зігни ноги в колінах. Повторити 5—6 разів. Ти бачиш, чуєш, по­чуваєш. Молодець!

5. «Візьми себе в руки». Як тільки ти хочеш когось вдарити, візь­ми долонями лікті і сильно притисни їх до грудей — це поза витрима­ного чоловіка.

6. «Врости в землю». Спробуй сильно-сильно надавити п'ятками на підлогу, руки стисни в кулачки, міцно стисни зуби — ти могутнє міцне дерево, у тебе сильні корені і ніякі вітри тобі не страшні. Це — поза впевненої людини.

7. «Пальмінг». Склали руки човником, розтираємо до тепла від сонячного сплетіння вгору (вдих), опускаємо так само вниз (видих), на рахунок 6 кладемо на ніс, розслабились.

Комплекс гімнастичних вправ

з елементами хатха-йоги

1. Ходьба по колу одне за одним: на пальцях, руки—на поясі; на п'ят­ках, руки — за спиною; ходьба по масажній доріжці, по гімнастичних

палицях; ходьба навприсядки, руки — на колінах (спина пряма); ходьба звичайна. Діти стають у коло обличчям всередину.

2. Точковий масаж супроводжується такими словами:

«Уявіть, що ви у зимовому лісі. День сонячний і морозний. Ваші пальчики змерзли — потріть їх швидко-швидко. Відчуваєте, що їм стало тепло?»

Дії дітей: потерти великий палець на правій, потім на лівій руці; прикласти долоні одна до одної. «Змерзли наші вушка. Давайте їх зігріємо. Тепер вони стали аж гарячі .»

Потерти пальцями мочки вух; долонями потерти вуха.

«Морозець-морозець, пощипай нам вушка». (Пощипування двома пальцями рук вушних раковин згори вниз (3 рази).) , «Морозець-морозець, пощипай нам ніжки». (Пощипування ахіллесових сухожиль пальцями рук (10 с).)

3. Вправи на дихання

Повітря в лісі холодне, але чисте і свіже. Давайте подихаємо з насо­лодою. Ліву руку покласти на живіт, праву — на груди, на 1—4 — гли­бокий вдих носом, щоб живіт був утягнутий, 5—8 -— видих також но­сом, щоб живіт був надутий, руками трішки допомагати. (Повторити тричі.) Те саме, тільки на «раз» — повільний вдих носом, живіт втягну­ти, затримати дихання на 4 с, на «два» — повільний видих, живіт наду­ти (повторити тричі, в наступні дні збільшувати вправу до 10 разів).

Фізкультхвилинки проводять сидячи за партою або стоячи біля неї (потягування, рухи рук в сторони, вгору, до плечей, повороти тулуба, нахили тулуба, присідання, стрибки на місці)

25.05.2020 (понеділок)

Об'ємна аплікація: барвисті маки

Робити барвисті аплікації з кольорового паперу завжди цікаво і при цьому досить просто. Давайте сьогодні разом зробимо об'ємну аплікацію у вигляді галявинки з красивими маками. Готову картину можна помістити в рамочку і тоді вона стане оригінальною прикрасою будь-якого будинку.

Для виготовлення саморобки необхідно підготувати такі інструменти та матеріали:

- кольоровий папір (нам знадобиться папір червоного, зеленого і світло-зеленого кольору);

- лист картону;

- клей ПВА;

- канцелярські ножиці;

- тонкий чорний маркер або гелеву ручку.

Приступимо до роботи:

Крок 1. На аркуші червоного паперу маркером або ручкою малюємо бутони маків.

Крок 2. Акуратно вирізаємо намальовані бутони ножицями.

Крок 3. Згинаємо кожен бутон за кількома діагоналям, надаючи йому об'ємну форму.

Крок 4. Обклеюємо лист картону кольоровим папером зеленого кольору. Красиво розкладаємо бутони маків на аркуші картону і приклеюємо їх.

Крок 5. Маркером або ручкою домальовуємо стеблинки і бутони, які ще не розпустилися. Вирізаємо з кольорового паперу невеликі листочки і приклеюємо їх до стеблинок.

Вставивши аплікацію в рамку, ми отримуємо чудову картину, яка прикрасить будь-який інтер'єр! Творчого настрою!

22.05.2020 (п'ятниця)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему: «Тварини – наші друзі»

Мета: Розвивати пізнавальний інтерес учнів до живої природи, закріплювати поняття про те, що тварини вимагають до себе дбайливого та доброго ставлення, сприяти розвитку в учнів доброзичливості, сердечності;  виховувати в них любов та чуйність до тварин, відповідальність за їх життя.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1.     Вчитель.

Нас повсюди оточує розмаїтий, безмежний, неповторний світ живої природи. Це пишні гіллясті дерева, дивовижної краси квіти, барвисті метелики, пернаті птахи і, звісно, наші чотириногі друзі – тварини. Тварина стала вірним другом людини ще в прадавні часи, коли наші пращури змогли приручити диких звірів. І тепер ми вже не можемо уявити наше життя без тварин, таких як, коти, собаки, крихітні хом’яки, кумедні морські свинки, кролики чи папуга.

2.     Учні дають усні відповіді

Насамперед, хочу задати вам такі запитання:

·        Чи жила у вас коли-небуть домашня тваринка?

·        За чиїм бажанням у вашому домі з’явилась тваринка?

·        Якщо б у вас був вибір, і можливість тримати тваринку, то кому б ви віддали перевагу?

Приємно, що у вас так багато маленьких друзів. Це свідчить про те, що у вас добре серце.

3.     Вчитель:

В сучасному світі людина все далі відходить від природи. Спілкування з нею поступово заміщується соціальними мережами, комп’ютерними іграми, віртуальним світом. Дуже часто ми забуваємо, що поряд з нами живуть вірні друзі – тварини. Вони відданими очима дивляться на нас, очікуючи уваги і любові. Наші домашні улюбленці так багато роблять для нас: охороняють, дарують радість спілкування, а іноді навіть рятують життя, чекаючи від нас лише уваги. Вони для нас лише сторінка життя, а ми для них і є все життя. Тварина віддячує вірністю та прихильністю тільки тому, хто дбає та піклується про неї, і ніколи не стане другом для того, хто хоч раз завдав їй болю та шкоди.

4.     Завдання. Усні відповіді учнів

Учні розповідають свої історії про кумедні та повчальні моменти з життя власних домашніх улюбленців.

5.     Вчитель.

Було цікаво послухати ваші розповіді. Ми зрозуміли, що ваші домашні улюбленці є членами ваших родин, і ви любите їх, які рідних. Водночас, своїми цікавими розповідями, ви показали іншим приклад того, як потрібно ставитися до своїх «друзів менших».

Однак, піклуючись про своїх домашніх улюбленців, ми зазвичай забуваємо про інших тварин, тих, які нам не належать, дозволяємо кривдити, або й знищувати їх. Останнім часом люди надто часто виявляють жорстокість до «менших братів» заради корисливих інтересів. Я вважаю це неправильним, і жорстока поведінка людини стосовно тих, хто насправді потребує її захисту, має бути засуджена та покарана.

6.     Завдання. Усні відповіді учнів

·        Яке ваше відношення до безпритульних тварин?

·        Уявіть собі, що ви випадково натрапили на безпритульну поранену тваринку. Які будуть ваші дії?

7.     Вчитель.

Жорстокість – поняття моральне і правове, останнім часом привертає увагу не тільки правоохоронців, а й психологів. Слабка духом та інтелектуально людина в дитинстві самостверджується, знущаючись над тваринами. Поступово вона стає байдужою до чужих страждань. Велика кількість правопорушників починала свій злочинний шлях з вбивства тварин. Тому дуже важливо з дитинства плекати любов до тварин, повагу до іншого життя. Людина відповідає за приручених тварин. Кожна покинута тварина – на совісті свого господаря. З любов’ю до тварин, в її душу приходить повага до іншого життя, неприйняття насильства. Проте, на щастя, в нашому суспільстві є достатня кількість милосердних, співчутливих людей з добрим серцем.

8.     Запитання. Усні відповіді учнів

·        Як ви думаєте, яким чином можна вирішити проблему бездомних тварин? Як можна захистити тварин від жорстокості людей?

9.     Вчитель.

В усьому світі створено громадські організації борців за права тварин. Вони проводять акції, спрямовані на захист тварин від знущань та жорстокого ставлення. 16 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин. 4 жовтня відзначається Всесвітній день тварин. Також. В Україні прийнято закон «Про захист тварин від жорстокого поводження», згідно з яким за знущання над тваринами передбачені різні ступені покарань.

10.                       Пізнавальна історія.

«Після смерті Олександра Македонського в Єгипті запанувала грецька династія. Країна була врятована від ярма персів і, нарешті, зажила мирним і спокійним життям.

Але раптом, порушуючи всі політичні передбачення, сталося криваве повстання у колишній столиці - місті Мемфісі. Розгнівані єгиптяни дощенту знесли грецький квартал, убивши частину його жителів і розігнавши решту. Приводом до повстання послужило те, що один з греків зробив страшне, на думку єгиптянина, злочин - втопив новонароджених кошенят».

11.                       Запитання. Усні відповіді учнів

·        Як ви думаєте, чому було таке особливе ставлення до котів у Єгипті? Та що послужило передумовою такого ставлення? (Учні висловлюють свої думки.)

12.                       Вчитель.

Було цікаво послухати ваші припущення. А тепер я розповім, чому насправді в Єгипті було особливе ставлення до котів.

Цих тварин дуже цінували - і було за що. Кішки з'явилися в цій країні приблизно за 2000 років до нашої ери і практично відразу ж були оголошені священними тваринами. Звичайно, тут діяв і економічний фактор: Єгипет був країною, що спеціалізується на виробництві зернових культур. Величезні склади з багатющими запасами зерна хтось повинен був охороняти. Спочатку до цієї роботи намагалися пристосувати горностаїв, але дрібні тваринки погано справлялися з такою нелегкою роботою. Завдання виявилося під силу лише кішкам. І ось тому кішка удостоїлась такої честі. А так як у стародавньому світі був тільки один надійний спосіб забезпечити тварині недоторканність – то кішок оголосили священними тваринами. Та й навіть зараз, побутує думка, що кішка, яка живе в сім’ї, приносить в дім благополуччя та успіх.

13.                       Запитання. Усні відповіді учнів

·        Можливо ви ще чули про країни, у яких тварин вважають священними? Які це тварини, та чому вони стали священними?

14.                       Вчитель.

Недаремно в усьому світі до тварин існує особливе ставлення, тому що, крім радості, щастя, вони ще й допомагають людям, рятуючи їм життя.

15.                       Заключна частина

Існує ще багато історій про відданість та вірне служіння людям, пов’язане з тваринами. Їх можна розповідати ще дуже довго. Але я хочу, щоб після цього уроку ви зробили для себе певні висновки. Я хочу, щоб ви виросли добрими та чуйними, щоб відчували радість від піклування про тварин, не були байдужими, злими, неуважними. І завжди пам’ятали, що якщо колись у вашому житті появиться маленький пухнастий товариш, то ви повинні оберігати його, піклуватись про нього, відповідати за його життя. «Ми відповідальні за тих, кого ми приручили». Нехай ваші хатні улюбленці приносять вам лише радість, нехай вони будуть для вас завжди справжніми друзями.

21.05.2020 (четвер)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему: 

«Україна моя вишивана»

(Інформаційно-пізнавальна година до Міжнародного дня вишиванки)

Мета: формувати  поняття про культуру одягу; розширити уявлення про українську вишивку й народний костюм;  розвивати художній смак, виховувати любов до українського мистецтва; шанобливе ставлення до національних традицій народної вишивки, рушника.

Хід заняття

1.     Вчитель

Сьогодні інформаційно – пізнавальна година називається «Україна моя вишивана». Щиро запрошую Вас полинути в прекрасний світ народної вишивки, щоб дізнатися більше про наші традиції, обряди, культуру та історію.

Народне прислів'я каже: «Без верби і калини нема України». До сказаного слід додати: «І без вишивки». Тому що, вишиваний рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами - оберегами.

Напевне, нема в Україні оселі, де б не було вишиваного рушника, чи серветки, чи сорочки. Ці дорогі серцю речі передаються дітям, онукам, правнукам із покоління в покоління і свято зберігаються.

Українська вишивка, як і українська пісня, є знаковими для нашої традиційної культури. Без любові до української пісні, без розуміння символіки української вишивки не станеш справжнім українцем. Вишивка — один із давніх і найпоширеніших видів народного декоративно-прикладного мистецтва. Археологи стверджують, що на теренах України вишивка існує ще з часів трипільської культури.

З часом на різних українських територіях вишивки зазнавали чималих змін у мотивах і барвах, однак при цьому не втратили оригінального власне українського стилю. Кожному регіону України притаманна своя вишивка, своя символіка, свої кольори. Особливого значення набуває техніка вишивки білого по білому. Вважають, що білий колір має символічне значення і додає сили власнику сорочки. До п’ятірки кольорів, яким зазвичай вишивали в Україні, належать білий, червоний, чорний, синій і жовтий. Деякі нитки фарбували корою дуба. Червоний колір для ниток добували з жучка кошеміль.

Наші пращури вважали, що сорочка має чарівну силу, захищає від ворогів, тобто сорочка була оберегом. Починати шити сорочку можна лише у чоловічий день, краще у четвер, бо, як почнеш у середу, вона негарна буде.

2.     А ще у народі кажуть:

– У наших хазяйок та по сто сорочок, а у мене одна та й та біла щодня.

– Рукави - як писанка, а личко - як маків цвіт.

– До Великодня сорочка хоч лихенька, аби біленька.

– Як неділя, то й сорочка біла.

– Як мати рідненька, то й сорочка біленька.

– Перша Пречиста любить паляницю м’якеньку, а друга – сорочку біленьку.

– Немає нічого милішого від сорочки, у якій мати народила.

– Сорочка на тіло, а лінь – у двері.

3.     Повір’я про сорочку:

– Якщо дощ намочив перший раз одягнену сорочку – на багатство.

– Якщо сорочку прогризли миші – в ногах буде слабість.

– Якщо зачепив і роздер сорочку – можеш зганьбитись

– Не можна лишати замочених сорочок через неділю, щоб у роду не було полонених.

– Щоб бути гарним та чистим на виду, потрібно повернутися на захід сонця й утертись спиною.

– Не можна продавати сорочку, бо продасиш своє щастя.

4.     Вчитель

Готуючись заміж, кожна дівчина повинна була вишити нареченому  сорочку.

Сорочку-вишиванку

До самого світанку

Вишивала дівчина в сиву давнину.

Схрещувались ниточки,

Розквітали квіточки:

Ружі та барвінок, вздовж по полотну.

Вишивала з піснею

Яблука барвистії.

Чи на дворі дощ був, чи холодний сніг.

Вишивала ружу

Та вкладала душу,

Щоб на довгі роки вийшов оберіг.

Магічним знаком-оберегом є на Україні вишитий рушник. Він супроводжує українців протягом усього життя. Раніше в кожній родині, де підростала дівчина, скриня мала повнитися рушниками, тобто готувався посаг. Зазвичай  сусідам неодмінно показували посаг, виготовлений дівчиною на виданні.

5.     Рушник як символ сімейного вогнища

З давніх часів головним атрибутом весільної церемонії було благословення батьків. Це робилося, тримаючи в руках ікони. А зустрічали молодих, батьки з короваєм на рушнику.

Природно останній мав свої символи, які несли необхідну енергію. Вишивання рушника вкрай відповідальне заняття, адже потрібно врахувати все необхідне:

ü на самому початку вишивається облямівка. Її можна зобразити як пензлика або мереживо. Іноді мереживо пов'язане вручну пришивається до облямівки.

ü наступним етапом вишивання йде дерево роду. Його поміщають серед інших дерев, на яких розташувалися пташині пари.

ü потім зображується дерево нареченої, де можна зрозуміти всю складову її родини.

ü останнім наносяться побажання молодим. Для нареченого і нареченої вони відрізняються. Нареченому призначається символ багатства - виноград, символ сили і фортеці - дуб і калина як безперервність сімейного життя. Для нареченої, вишиті квіти (троянди, гвоздики і мак) символізують красу, непорочність і продовження роду.

6.     Орнаменти слов'янських народів і їх позначення

Дуже часто зустрічається малюнок означає воду і сонце. Сонце вишивається у вигляді квітки або восьмикутної розетки. Знак води представлений як згорнувся уж. Вони мали значення: сонце - батьківська енергія, вода - материнська;

ü материнський символ зображується у вигляді зірки з вісьмома кінцями. В якості обрамлення використовується зображення квіткової гірлянди. Використання для вишивання нитки жовтого і блакитного кольорів, говорять про те, що даний вид орнаменту використовувався на території України;

ü значення вишивки хмелю - молодість. Вірші про вишивку, а конкретно про вишитий хміль, зустрічаються у народній пісні. У ній йдеться про те, що хміль на одязі молодих людей має значення готовності до шлюбу;

ü троянда означає вічне відродження і сонячний рух. У народі саме зображення троянд уявлялося як всесвіт;

ü калина має особливе значення кровності і безсмертя роду. Тому зображення калини наносилося на рушники і сорочки;

ü дуб уособлює бога Перуна (бог чоловічої енергії). Вишивання дуба було оберегом для чоловіків;

ü малюнок маку міг захистити його носія від будь-якого зла. Історія розповідає, що якщо в родині були загиблі, то дівиці вишивали мак на сорочках і носили на знак обіцянки продовження роду;

ü історія об'єднує символи вазона і Берегині (богиня домашнього вогнища у слов'ян). Вишивання вироблялося нитками лише червоного кольору та позначало оберіг і лікування;

ü виноград - символ сім'ї та зображувався на родинних рушниках;

ü квітковий орнамент в історії виникнення слов'янської вишивки, зустрічається досить часто. Але саме лілія означає дівочу невинність і нескінченне життя. Якщо зображення має над собою краплі роси, це означає запліднення;

ü зірки зображувалися на рукавах і мали значення гармонії, впорядкованості всесвіту;

ü ромби були лідируючими орнаментами в історії вишивання давніх слов'ян. Їх смислове навантаження полягала в заступництві землеробства і була символом родючості. Виконувалася і на жіночих, і на чоловічих сорочках;

7.     Вчитель

«Дати рушники» — традиційно означало згодитися на шлюб і готуватися до весілля. Рушники подавали і брали, коли йшли свататися, пов’язували молодих, прикрашали гільце на дівич-вечорі, на рушники ставали молоді. Символіці вишитого рушника, його значенню в житті людини присвячено чимало творів в українській літературі. Пригадаймо пісню на слова Андрія Малишка "Рідна мати моя”, яка стала улюбленою в народі, Дмитра Павличка «Два кольори».

Рушник – це дому давній оберіг,

Він вишитий усякими нитками.

Споконвіків родину він беріг,

Бо вишитий матусеньки руками.

Рушник несли, як народився син чи доня,

У візерунках і у квітах запашних,

Щоби завжди щаслива була доля

Й усе найкраще було лиш для них.

У чарiвну силу рушника вiрили як у доброго чудодiя, що оберiгає вiд усякого лиха. А щоб ця сила була, потрібно вишивати з добрими, чистими і радісними думками. У народі кажуть: «Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати, буде чим гостей шанувати»

Про вишиванку можна говорити багато. Зараз у нас відроджується традиція одягати на свято вишивану сорочку, і не лише на свято. І це не мода, адже мода змінюється. А вишивана сорочка була, є і буде оберегом для кожного з вас, адже в ній – тепло рук рідної вам людини, в її орнаменті не просто хрестики, а символи, що оберігають вас, в ній – сила, тепло, життя.

Починаючи з 2010 року у Києві 24 серпня в День незалежності України проводиться парад вишиванок з метою популяризації українського одягу та українських традицій в Україні.

А ще з 2006 року започатковано щороку в третій четвер травня відзначати  Міжнародний день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Цього року  воно припадає на 21 травня. Закликаю всіх підтримати його.

8.     Підведення підсумків

Ми повинні пам’ятати, що народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Це величезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народних майстринь. Наше завдання - не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

Усе навколо завмирає,

Коли вдягаю вишиванку.

Лиш серце радісно палає,

Мов промінь сонця на світанку.

Коли вдягаю вишиванку,

Немов в любові признаюся

Своїй країні ніжно й палко,

Вдягну і Господу молюся.

За мир та спокій в Україні!

Щоб вишивані візерунки

У долю кожної родини

Внесли приємні подарунки!

9.     Запитання

1.Як називають кольорові нитки для вишивання? (Заполоч)

2 З яких рослин давнину виготовляли полотно?(Коноплі, льон)

3 Як колись добували червону нитку для вшивання? (Використовували жучка каше - міль)

4 Що символізував білий колір вишивки на білому полотні сорочки? (Силу того, хто буде носити цю сорочку)

5 Які ще кольори, крім білого, притаманні українській вишивці найчастіше (Чорний, червоний, синій, жовтий).

6 Як називалися предмети в скрині нареченої? (Посаг)
7 Як називають ажурний узор, зроблений на місці висмикнутих з тканин ниток? (Мережка)

20.05.2020 (середа)

Спортивна година в ГПД

Мета заняття: удосконалювати техніку виконання загально розвивальних та ігрових вправ. Розвивати швидкість, спритність, гнучкість. Виховувати стійкий інтерес до постійних занять фізкультурою, бережне ставлення до власного здоров΄я, почуття задоволення від активного відпочинку. Сприяти вихованню почуття колективізму, ціннісного ставлення до живої природи.

Обладнання: ракетки, тенісні м’ячі, обручі.

Хід заняття

1.     Організаційний момент.

Вже закінчились уроки,

Буде в нас спочинок.

Працювали ми нівроку,

Й на перепочинок

Вийшов дружно увесь клас,

Бо спортивні ігри в нас.

2.     Основна частина

(«Влітає» сорока – дівчинка одягнена в костюм птаха. Вона пізніше разом з дітьми виконує вправи. )

-         Сорока:                     

Скре-ке-ке,скре-ке-ке!

Я сорока-скрекотуха.

По лісу швидко я стрибала,

Всі новини позбирала.

Скре-ке-ке, скре-ке-ке!

Чи ви чули ось таке:

Стались в лісі в нас дива,

Плаче мудрая сова –

Із птахами їй біда.

Розлінувалися птахи –

Перестали махать крильми,

Лежать собі, цвіркочуть,

Літать зовсім не хочуть.

А без них буде біда,

Лісу зеленого Сові шкода.

Нападуть же шкідники –

Зостануться лиш гілки.

Допоможіть же, дітвора,

Скажіть птахам –

Фізкульт – ура!

- Вихователь:

Допоможем, дітлахи,

Мудрій тітоньці Сові.

- Діти:
Ми веселі дітлахи,

З спортом ми завжди на «ти»!

Бо це істина відома,

Мусить знать її ворона,

Сойка, галка і синиця,

Лінуватись не годиться!

І великому, й малому –

Не зашкодить спорт нікому.

І сьогодні, й повсякдень

Буде в птахів – спортивний день!
3.     Комплекс загальнорозвивальних вправ

«Птахи в’ють гнізда» (6-8 разів.)

В.П. – основна стійка.

1 –  праву руку вгору;

2 – ліву руку вгору;

3 – підвестись навшпиньки, руки вгору, руки в сторони, потягнутись;

4 – В.П.

«Птахи їдять маленьких червяків» (4-6 разів.)

В.П.-ноги на ширині пліч, руки перед грудьми, долоні стулені разом;

1-7 – хвилеподібні рухи вправо, вліво руками , нахили тулуба вправо-вліво – «повзе гусінь, черв’ячок»;

8 – В.П.

«Птахи дзьобають зерно» (6-8 разів.)

В.П.-ноги на ширині пліч, руки в замок позаду тулуба;

1 – нахил вперед, руки підняті;

2 – вихідне положення.

«Більш за все птахи бояться котів» (4-6 разів.)

В.П.- колінно – ліктьовий упор;

1-3 – повзання вперед;

4 – колінно – ліктьовий упор;

5  – вигнути спину;

6 – прогнути спину;

7-8 – те саме.

8-16 – у зворотному напрямку.

«Птахи можуть стрибати з гілки на гілку» (4-6 раз.)

В.П. – руки до плечей;

1-2 – два стрибки на правій нозі;

3-4 – два стрибки на лівій нозі;

5 – чотири стрибки на двох ногах.

«Птахи п΄ють воду з калюжі» (6-8 раз.)

В.П. – руки на поясі.

1 – підняти підборіддя, вдих;

2 – опустити підборіддя на груди, видих.

Вихователь: 

Досить вправами займатись,

Вже пора нам і погратись.

(група лічилкою ділиться на дві команди: «Веселі синички» і «Невгамовні дятли» всім гравцям вішаються емблеми команд )

Пташина естафета

1.     «Жили у бабусі два веселі гусі»

«Гусячим» кроком пройти відстань від старту до фінішу і в зворотньому напрямку.

2.     «Пташині перегони»

Гравці беруть у праву руку ракетки, на які кладуть тенісний м’ячик. (Це буде пташине «яйце»). Тоді біжать до фінішу і назад, утримуючи м’яч на ракетці. Біжучи, вони пролазять через обруч. Все це потрібно повторити і на зворотньому шляху.

3.     «Горобці шукають їжу»

Попереду кожної команди на відстані 10 м малюємо один за одним три кола. Головним гравцям даємо по 3 кубики. За сигналом керівника гравці вибігають наперед, розкладають у кожне коло по одному предмету. Вертаючись, підбігають до наступних гравців своїх команд, легенько ляскають їх по долоні, а самі стають позаду своєї колони. Чергові гравці після дотику долоні стрімко біжать уперед, збирають кубики і повертаються до своїх команд, передаючи предмети третім (по черзі) гравцям. У такому порядку гра триває, доки всі учні не візьмуть участі в естафеті. На перше місце виходить команда, гравці якої раніше від інших закінчили перебіжки.

Гра «Мисливці та качки»

Одна з команд — “качки” — стає всередину великого, заздалегідь окресленого кола, друга—”мисливці”—зовні кола. Мисливці прагнуть влучи­ти волейбольним м’ячем у качок. Качки, яких торкнувся м’яч, вибувають з гри. Ролі міняються, коли мисливці влучать у всіх качок. Виграє команда, яка за меншу кількість часу виб’є всіх качок.

Вказівки до гри:

а) Качки можуть бігати тільки в колі, а мисливці можуть бити в качок тільки з свого місця;

б) Слід звернути увагу гравців на те, що мисливцям вигідно перекидати (пасувати) м’яч один одному й бити ним у качок лише тоді, коли ті стоять близько від гравця з м’ячем;

в) Можна виграш підра­хувати не за часом, а за кількістю ударів м’ячем по качках, причому пас не вважається ударом.

4.     Підведення підсумків:

Визначити активніших, спритніших, похвалити за вміння товаришувати, допомагати.

- Сорока:
Здивувалися птахи,

Що зі спортом дружать дітлахи.

Крильцями затріпотіли,

Політати захотіли.

Стало соромно птахам,

Заздрять вони дітлахам.

Почали собі стрибать,

Щебетать і промовлять:

Спорт велику силу має –

Він здоров΄я прибавляє.

Зрозуміє навіть пень:

У птахів – спортивний день.

І мені вже теж пора,

Все, бувайте, дітвора.

19.05.2020 (вівторок)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему:

«ЗДОРОВ'Я – ГОЛОВНИЙ ЖИТТЄВИЙ СКАРБ»

Мета: ознайомити учнів із визначенням понять «здоров'я», «здоровий спосіб життя»; визначити залежність здоров'я людини від соціальних, кліматичних умов, зовнішніх факторів, впливу шкідливих звичок; виховувати прагнення берегти своє здоров'я, як найдорожчий скарб, вести здоровий спосіб життя.

Хід заходу

«Головним скарбом життя є не землі, що ти завоював, не багатства, що у тебе в скринях... Головним скарбом життя є здоров'я, і щоб його зберегти, потрібно багато що знати». (Авіцена.)

І. Вступне слово.

У всі часи люди особливу увагу звертали на своє здоров'я, піклувалися про нього, винаходили все нові й нові ліки від хвороб і способи зміцнити свій організм і залишатися бадьорими на довгі роки.

Наші предки вважали, що хвороби людям приносять злі духи, або чорні сили (відьми, чаклуни). Ще хвороби пов'язували із карою богів, рятуючись від якої, люди намагалися задобрити їх дарами і жертвами. Серед своїх богів давні греки з особливою шаною ставилися до бога лікування Асклепія та його доньок — Гігієї та Панацеї.

Перша вміла запобігати захворюванням (звідси назва галузі медицини — гігієна), а друга лікувала та зцілювала людей (звідси вислів: «Панацея від усіх бід»).

II. Народна мудрість про здоров'я.

Знання нашого народу про здоров'я відобразилися в усній народній творчості: прислів'ях і приказках. Давайте пригадаємо і проаналізуємо їх.

• Здоров'я не купиш — його розум дарує.

• Як немає сили, то й світ немилий.

• Здоровому все добре.

• Подивися на вид, та й не питай здоров'я.

• Бережи одяг, доки новий, а здоров'я — доки молодий.

• Без здоров'я немає щастя.

• Весела думка — половина здоров'я.

• В здоровому тілі — здоровий дух.

• Хвороб безліч, а здоров'я одне.

• Бережіть здоров'я — його в крамниці не купиш.

• Тримай голову в холоді, а ноги в теплі — будеш вік жити на землі.

• Здоров'я входить золотниками, а виходить пудами.

III. Вправа «Коло здоров'я»

Давайте порівняємо наше здоров'я із сонцем. Чому? Тому що сонце зігріває своїм теплом усе живе на землі. Ще сонце нагадує нам коло. А коло — це одна з назв сонця в українській міфології.

(Діти діляться на групи й отримують завдання визначити, що допомагає людині бути здоровою, з чого складається здоров'я людини, без чого не можна уявити собі здорової людини).

Давайте тепер спробуємо дати визначення поняттю здоров'я. (відповіді учнів)

Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб чи фізичних вад.

 Основною метою здоров'я є повноцінне життя й активне довголіття. Чи будемо ми здорові — великою мірою залежить від нас. Це підтверджують і дослідження вчених: серед чинників, від яких залежить здоров'я людини, яка проживає в цивілізованій країні в умовах миру за відсутності природних катаклізмів (землетруси, повені, засухи), приблизно 20 % припадає на економічні умови; 20 % — на спадковість і генетичні порушення; 10 % — на розвиток медицини і якість медичного обслуговування, а близько 50 % припадає на спосіб життя людини, на її ставлення до власного життя.

Отже, наше життя в наших руках. Ученими доведено, що людині відпущено для життя на землі від 150 років і далі. А чому ми живемо в кращому випадку 70 і вже в 50—60 років маємо десятки хвороб, які заробили через своє безвідповідальне ставлення до власного здоров'я, лінощі і небажання працювати над собою.

Давайте разом визначимо компоненти здорового способу життя:

1. Заняття спортом, висока рухова активність.

2. Збалансоване харчування та дотримання режиму харчування.

3. Загартовування, яке особливо цінне в дитячі та юнацькі роки.

4. Бережливе ставлення до природи.

5. Улюблена робота.

6. Відмова від шкідливих звичок.

У Японії та Китаї співчутливе ставлення до хворого зовсім не обов'язкове. Навпаки, хвороба там сприймається як показник слабкості не стільки тіла, як духу. Ось чому людина, яка часто хворіє, небажана в будь-якому колективі. Там спрадавна вважається, що сильні духом, а отже, здорові люди не повинні скаржитися на своє здоров'я.

ІV. Гра-змагання «Хто швидше?»

Часто показником здоров'я людини є здоров'я легень. Якщо легені здорові, у них вміщується багато повітря. Зараз ми проведемо своєрідне тестування. Для цього потрібно троє бажаючих. (Дітям роздаються кульки. За командою вони починають їх надувати. Перемагає дитина, яка швидше надує кульку.)

V. Підбиття підсумків
Бережіть здоров'я, зміцнюйте і примножуйте його. І пам'ятайте, що здоров'я — найцінніший скарб, і від вас залежить, чи зумієте ви зберегти його на довгі роки. Бережіть здоров’я, адже без нього довкілля потьмяніє. І за повсякденним клопотом, можливо, не повсякчас усвідомлюється цінність здоров’я, яке маємо і яке мусимо берегти. 

18.05.2020 (понеділок)

Гра-вікторина за казками О. Пушкіна

Мета: прищепити інтерес до читання творів О. Пушкіна, вміти давати чітку і точну відповідь на питання, вчитися вибирати потрібну відповідь з наявних знань.

1. Де жили старий зі старою? - Біля моря.

2. Яку пташку придбав цар Дадон, щоб рятуватися від ворога? - Півника.

3. Кого Балда взяв до себе в браття, щоб обдурити чорта? - Зайченятко.

4. Хто став чоловіком Людмили? - Руслан.

5. У кого питала цариця про те, хто на світі всіх миліше? - У дзеркальце.

6. Яка тварина в одній з казок співала пісеньки і гризли горішки? - Білочка.

7. З ким гуляла в лісі бура медведиха? - З ведмежатами.

8. Який найперший предмет вимагала стара у золотої рибки? - Корито.

9. Хто допоміг цареві Дадону придбати птицю, що попереджає про небезпеку? - Звіздар.

10. З ким Балда змагався на море? - З чортеням.

11. Який предмет на особі карла Чорномора є найдорожчим і найціннішим? - Борода.

12. З чого був зроблений труну, в якому сім богатирів поховали царівну? - Кришталь.

13. Кого вбив князь Гвідон, щоб врятувати царівну Лебідь? - Шуліка.

14. Хто заплакав гіркими сльозами, дізнавшись про загибель медведихи? - Ведмідь.

15. Яку плату зажадав Балда у попа за виконану роботу? - Три клацання по лобі.

16. Яку прохання старого не виконала золота рибка? - Щоб стара стала володаркою морською.

17. Що сталося з царем Дадоном в кінці казки? - Цар помер.

18. Де богатир Руслан знайшов чарівний меч? - Під головою.

19. До яким силам природи звертався королевич Єлисей, коли шукав свою наречену? - Місяць, вітер, сонце.

20. Звідки з'явилися 33 богатиря в царстві князя Гвідона? - З моря-океану.

21. Що зробив мужик з убитої медведихой? - З шкури шубу старій.

22. Що вміло робити чарівне дзеркальце? - Говорити.

23. В яких комах перетворювався князь Гвідон? - У комара, джмеля, муху.

24. Чим було небезпечно рум'яне яблуко бабусі? - Воно отруєне.

25. Яка тварина Балда міг пронести між ніг? - Кінь.

26. Закінчи знамениту фразу з казки О. Пушкіна: «Казка брехня, та в ній натяк, добрим молодцям...»? - Урок.

27. Який предмет допоміг Людмилі сховатися від карла Чорномора? – Шапка-невидимка.

28. З допомогою чого королевич Єлисей пожвавив свою наречену? - Поцілунку.

29. Скільки років жили разом старий зі старою? - 30 років і 3 роки.

30. Скільки синів було у царя Дадона? - 2 сина.

15.05.2020 (п'ятниця)

Ознайомитися з виховною бесідою:

«Книга - дивовижний сад, будинок життя та мудрості»

Мета:     розвивати в учнів зацікавленість до читання книг; довести, що читання книг – це насолода і відпочинок;  надати практичну допомогу щодо вибору книг для читання та їх пошуку в бібліотеці;    розкрити зміст значення книги, як «джерела знань»; виховувати бережливе ставлення до книги та бажання користуватися посібниками для збагачення свої знань; розвивати уміння правильно читати книги, користуватися довідковими виданнями і періодикою.

ХІД БЕСІДИ

1.     Вступне слово вчителя

Сьогодні ми з вами поведемо розмову про книгу. З активним розвитком науково-технічного прогресу ви повинні навчитись самостійно здобувати знання, знаходити додаткову інформацію. Тому важливо вміти користуватися книгою. Я хочу, щоб ви дивились на книгу іншими очима, щоб ви переконались, що читання книг – це велика духовна цінність. Розмова у нас буде цікавою, якщо ви будете активними співрозмовниками.

Ви знаєте, що є такий вислів:

„Скажи мені з ким ти дружиш, і я скажу тобі, хто ти?”

З таким же правом можна сказати:

„Скажи мені, що ти читаєш, і я скажу тобі, хто ти”.

Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.

Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.

Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче.

Людина, яка вміє і любить читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Друзі ці – книги. Багато друзів – книг мають і наші однокласники.

2.     Думка учнів:  

·        Чи є в нашому класі учні, яких можна назвати справжніми книголюбами?

·        Дуже часто доводиться чути непоодинокі думки, що сьогодні у час науково-технічного прогресу, потреба у читанні зникає.

·        Чи хтось з вас розділяє таку точку зору?

·        Все життя книга допомагає нам вчитись, працювати, жити.

3.     Бесіда

·        Чи любите ви книги?

·        А чому ви їх любите?

·        Про що можна дiзнатися з них?

·        Дуже важко знайти родину, в якій не було б книг, не було б навіть невеличкої сімейної бібліотечки.

·        Що означає слово «бібліотека»?

Саме слово „бібліотека” грецького походження, а перекладається так „бібліо” – книга, а „тека” – зберігання. Отож, це місце, де зберігаються книги.

І в нашій школі є бібліотека. Як звуть нашого бібліотекаря?

Бібліотека, хай і домашня, створюється не за один день, і не за один рік. Вам дарують книжки родичі, батьки, друзі, купуєте в книгарнях. Розставляєте в певному порядку на полицях. Розкажіть про ваші домашні бібліотеки. (Розповідь учнів)

Чи є у вас улюбленi книги? Розкажiть про них.

4.     Розповідь вчителя

Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає рідної мови, розкриває красу поетичного слова. Книга вчить нас бути чесними і працьовитими.

Недарма ж народ каже, що у Землі супутник — Місяць, а у людини — кника.

А воно і справді так. Адже улюблену книжку люди завжди беруть із собою в далекі мандри, бо вона зігріває своїм теплом, мудрими порадами, щирістю. Бо книжка — твій друг, без неї як без рук. Космонавти, на­приклад, брали книжку з собою в космос і вона допо­магала їм у польоті.

То як книжку не любити, коли вона і навчає, і допомагає, і радить, і бажання виконує. Усе на світі людина з книжок черпає. Хороша книжка яскравіша за зірку. З книжкою не буває скучно, вона завжди роз­важить і звеселить.

Книга — кому розвага, а кому — навчання.

Чому?  Бо наші підручники — теж книги, але вони створені не для розваги, а для навчання. І в кож­ного учня мають бути завжди під рукою, тому й нази­ваються підручники. Вони діляться з нами своїми знан­нями, роблять дітей тямущими й розумними. Із книгою потоваришуєш — розуму наберешся. Ми зі своїх під­ручників з року в рік розуму набираємося.

А скільки цікавих казок є у книжках. І кожна казка не тільки цікава, а й повчальна. І прийшли ті казки з глибини віків. У них є все, про що мріяло людство.

Колись люди мріяли, а тепер їхні мрії здій­снилися і стали реальністю. Подивимося на життя сьогодні.

·        Люди мріяли про таку тарілочку, на якій би вони могли все бачити, — і сьогодні є телевізори. Увімкнеш, а тобі про все покажуть з іншого кінця світу, хіба не так?

·         Раніше мріяли люди перелітати на килимі з одного кінця світу в інший, а сьогодні швидкісні лай­нери можуть відвезти за кілька годин куди завгодно. І це здорово!

·        Раніше мріяли про те, щоб передавати слова на великі відстані, були такі герої в казках, що го­лосно вміли кричати, а тепер і кричати не треба, взяв телефон — подзвонив.

Отже, мрія людей стала реальністю і в цьо­му величезна заслуга книжки.

Тепер ви зрозуміли, навіщо людям книжки? Так. Із них люди дізнаються про все на світі, книжки допомагають людям зробити своє життя кращим і світлішим. А яку силу має книга в людському суспільстві. Правду кажуть, що золото добувають із землі, а знання — із книги.

А хто може сказати, скільки у світі є кни­жок? Мабуть, їх кількості ніхто не знає, так їх багато. Є художні книжки, у яких розповідається про життя жит­тя звичайних людей. Є наукові книжки, у яких описа­но винаходи й досягнення науки. А хто знає, які ще є книжки?

Є багато підручників, за якими вчаться діти і дорослі.

Є історичні книжки, у яких записано іс­торія народів, є пригодницькі.

Є науково-фантастичні книжки, тобто ті, у яких розповідається про мрії людей. Але цікаво те, що спочатку з'являється така книжка, а буває, що згодом, через певний час ця мрія стає реальністю. І виходить, що автор наче вгадав цю майбутню подію.

А ще є найрізноманітніші енциклопедії для дорослих і дітей. У них міститься коротка інфор­мація про все на світі. Енциклопедію і читаємо по-ін­шому, не так, як художню книжку, а вибиремо те, що ці­кавить на цей час. Хочеш — читай із самого початку, а хочеш — із кінця чи з середини. Це надзвичайно цікаві книжки, багаті на ілюстрації, малюнки, фотографії.

Є книжки для дорослих, а є для дітей. Вони відрізняються за формою і за змістом, а також за оформленням, бо книжки для дітей завжди яскраві, з малюнками, щоб дітям було цікаво читати.

А ще є багато різних словників, які допо­магають навчатися. Це всім вам відомий орфографіч­ний словник, який вказує, як правильно писати слова. А ще є фразеологічний словник. Також існують словники синонімів, слов­ники антонімів. До них також слід частенько заглядати, щоб збагачувати й розвивати свою мову. А ще є словники, за допомогою яких ми вивчаємо іноземні мови. Наприклад, українсько-англійський, українсько-польський та багато інших. Адже мов на Землі є дуже багато, а щоб порозумітися з різними народами, треба знати багато мов. Чим біль­ше мов знає людина, тим вона освіченіша.

А ще є тлумачний словник, який дає пояснення словам, тобто тлумачить їх зміст. Це дуже важливий словник, бо, щоб правильно вживати слово, треба розуміти його значення.

5.     Читання прислів’їв

1. Дім без книги, що день без ...( сонця);

2.     Книжка мовчки все .. ..(розкаже);

3.     Хто більше читає, той.... ( більше знає);

4.     Книга вчить, як...... (на світі жить);

5.     Книга корисна, коли її      (читають);

6.     Розум без книги, що птах ( без крил);

7.     Книгу читають не очима, а        (розумом);

8.     Книги - ключ до..... (знань);

6.     Цікавинки:

1. Найтовстіша у світі книга - англійський словник, що містить 8600 сторінок.
2. Однією з найменших книг є томик віршів Т.Г.Шевченка "Кобзар", який створив мікромайстер Микола Сядристий.
3. Книга складається із 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. На обкладинці - портрет поета та зображення хати, де він народився.
4. Перлиною слов'янської поліграфії вважається книжка "Байки" І.Крилова, видана в Санкт-Петербурзі у 1856 році. Книга менша за поштову марку, тому читати її можна лише за допомогою лупи.
5. Однією з найбільших старовинних книг є гігантський атлас вагою 120кг, який знаходиться в Державній бібліотеці в Німеччині. Виданий він у 1661 році і має розміри 170 на 110см.
6. Найзнаменитіша була бібліотека в Олександрії. Вона виникла приблизно у 300 році до нашої ери. Там зберігалися понад 700000 сувоїв папірусу. Усі сувої були класифіковані за 120 темами і описані в каталогах.
7. Давні римляни першими здогадалися будувати публічні бібліотеки. Юлії Цезар створив систему публічних бібліотек. Після його смерті вони почали користуватися особливою популярністю. Багаті мешканці Риме спеціально засновували бібліотеки для незаможних, а також самі збирали величезні колекції книг для себе.
8. Перша   бібліотека   на   Русі   була   створена   Ярославом   Мудрим   при  Софійському соборі в XI столітті.
9. Одна з найбільших бібліотек світу - Національна бібліотека конгресу. 
10. США, яка заснована у 1800 році. її книжковий фонд налічує 40 мільйонів
11. примірників.
12. Найменша у світі бібліотека розташована в індійському місті Амрістаре. У ній одна книжка.
13. Найбільша бібліотека в Україні - Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського, заснована в 1714 році
14. У Німеччині виставлено на продаж найбільшу в світі книгу. Атлас розміром 1,82 х 2,74 м продається на книжковому ярмарку за 100 тисяч доларів.
15. Брати-ковалі з Тернопільщини виготовили мета­леву книгу вагою 20 кг,яку представлять на виставці в Барселоні.

А тепер давайте поговоримо про те, як треба зберігати книги.

1. Необхідно берегти книжки, тримати їх у хорошому стані.

2. При користуванні книгою не слід робити поміток на її сторінках, загинати по корінцю. Треба користуватися спеціальною закладкою чи листівкою.  

3. Не варто вкладати між сторінками зайві предмети.

4. Пам’ятайте, що пил, сирість і волога – запеклі вороги книги. Тому не рідше двох разів на рік книжки треба протерти сухою ганчіркою або почистити пилососом.

5. Згубно діє на книжку і сонячне проміння – вицвітають, блякнуть тексти, ілюстрації, руйнується папір. Не забувайте про це.

6. На полиці книжки мають стояти вільно. Між верхніми обрізами книжок і верхньою поличкою слід залишати вільне місце для проникнення повітря.

Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

14.05.2020 (четвер)

Гра-вікторина по казці:

Золотий ключик, або Пригоди Буратіно

Конкурс 1. «Відгадай назву»

Учитель читає назву казки й дивується: казки з такою назвою вона не знає. У чому ж справа? Допоможіть, друзі, правильно назвати казку. «Золоті п'явки, або Пригоди кота Базиліо». (Діти називають казку правильно)

Конкурс 2. «Хто автор казки?»

Розставте букви правильно. СЕЙЛЕКА СТОЙТОЛ (Олексій Толстой.)

Конкурс 3. «Бліцопитування»

- Хто подарував Карло поліно? (Джузеппе.)

- Що купив Карло Буратіно? (Абетку.)

- Що було намальовано на полотні, який прикривав дверцята в комірчині Карло? (Вогнище.)

- Куди Буратіно вирушив замість школи? (Театр.)

- Яку монету зарив Буратіно на полі чудес? (Сольдо.)

Конкурс 4. «Герої і предмети казки в загадках»

Дерев'яний шалунішка

Подружитися міг би з книжкою.

У театр ляльок він потрапив,

Лялькам вірним другом став. (Буратіно.)

Хто пустуна-хлопчиська

З поліна змайстрував

І купив хлопчині книжку,

Щоб у школу той ходив? (Тато Карло.)

Як зветься той підручник,

Нам неважко вгадати:

Потрібен всім він дітям в школі,

Він навчить всіх читати! (Абетка.)

Що це за балаган?

Зазивали тут і там,

А біля каси - мами, діти:

«Дайте нам скоріше квиточок!»

Тут не школа,

Тут гра,

П'єсу дивиться дітвора.

Що це за балаган?

Відповідай швидше нам! (Театр ляльок.)

Він поет і музикант,

Мабуть, великий талант.

Та іще нещасний він...

Чому ж? Він закоханий! (П'єро.)

Тієї дівчини немає прекрасніше,

Тієї дівчини немає розумніше.

І П'єро цілий день співає про неї. (Мальвіна.)

Конкурс 5. «Впізнай героя»

1. Кому з героїв казки А. Товстого підходять такі визначення?

Пустотливий, злий, сумний, розумна, хитра, вихована, дурний, вірний.

2. Які ще визначення ви могли б підібрати до цим героям?

Конкурс 6. Кросворд «чи Знаєш ти героїв казки А. Толстого 

"Золотий ключик, або Пригоди Буратіно"»

1. Кіт...

2. Продавець п'явок.

3. Сумний поет, закоханий у дівчинку з блакитними волоссям.

4. Власник лялькового театру.

5. Черепаха - берегиня золотого ключика.

6. Лисиця...

7. Дівчинка з блакитним волоссям.

8. Пудель - її вірний друг і помічник.

Відгадавши кросворд, по вертикалі ви прочитаєте ім'я ще одного героя.

Відповіді: 1. Базиліо. 2. Дуремар. 3. П'єро. 4. Карабас. 5. Тор - тіла. 6. Аліса. 7. Мальвіна. 8. Артемон.

Конкурс 7. «Правда чи ні?»

1. У казці лисиця Аліса так називає Буратіно: храбренький, чудовий, розумний. Правду про нього каже Аліса чи ні? Яким був Буратіно?

2. А черепаха Тортіла назвала нашого героя безмозким, довірливим дурником з короткими думками. Правду чи ні говорила стара Тортіла про Буратіно?

3. Чи Правда, що лисиця Аліса була сліпа, добра і ласкава? (Ні, вона була кривенька, брехлива, влесливий, але не добра.)

4. Чи Правда, що Дуремар був маленького зросту, з великим товстим черевом, з дуже привабливим обличчям? (Ні, він був довгий, худий, з маленьким поморщеним лицем, схожим на сморчок.)

Підведення підсумків

13.05.2020 (середа)

Собачка-орігамі

Мистецтво орігамі прийшло до нас з Японії. Вправно складаючи звичайний аркуш паперу, можна створити справжнє диво. Ось, наприклад, найпростіше орігамі - голова собачки. Давайте спробуємо разом повправлятися в орігамі з елементами аплікації. Ми не просто складемо аркуш паперу, але ще і приклеїмо до нього окремі деталі.

Нам знадобляться для роботи: квадратний аркуш паперу розміром 10х10 см, невелика смужка паперу червоного кольору, клей ПВА або клей-олівець, чорний фломастер, ножиці.

Покрокова інструкція виконання роботи.

Крок 1. Складаємо квадратний аркуш білого паперу по діагоналі, щоб вийшов трикутник. Заодно можна повторити назви геометричних фігур. 

Крок 2. Знову складаємо аркуш, щоб вийшов ще один трикутник. Для цього поєднуємо кути по першій лінії згину.

Крок 3. Тепер формуємо вушка собачки. Розгортаємо останню лінію згину, кладемо трикутник зігнутою стороною вгору. Середину великого трикутника ми відразу бачимо, тому що це лінія другого згину. Від цієї лінії праворуч і ліворуч на верхній грані трикутника відкладаємо по 1-1,5 см і загинаємо куточки вниз так, щоб вони трохи виходили за бічні грані трикутника. По лініях згину кілька разів проводимо пальцями, щоб вони вийшли чіткими і рівними.

Крок 4. Щоб загини вушок вийшли однаковими, потрібно розгорнути трикутник по центральній лінії згину в зворотній бік. Тоді ми не помилимося, загинаючи друге вушко.

Крок 5. Розвертаємо центральну лінію згину і отримуємо майже готову голову собачки. Залишилося прикріпити кілька деталей.

Крок 6. Приступаємо до мордочки. Загинаємо один з двох нижніх кутів мордочки догори. Намагаємося, щоб кінчик трикутника збігся з лінією згину.

Крок 7. Малюємо очі на окремому аркуші паперу, вирізаємо їх і приклеюємо до мордочки. Носик можна намалювати чорним фломастером на відігнутому куточку прямо на мордочці собачки. І останній штрих - язик. Вирізаємо зі смужки червоного паперу прямокутну деталь, закруглену з одного боку. На незаклуглену частину наносимо трохи клею і приклеюємо язика під загнутим куточком мордочки.

Подивіться, яке грайливе цуценятко вийшло. Можна створити цілу орігамі-сімейку собак, різного кольору і розміру. І придумати про цю сімейку свою історію.

12.05.2020 (вівторок)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему:

«Я і мій характер»

Мета: формувати в учнів уміння ана­лізувати ситуацію, свій стан, вчинки за допомогою тестів; виховувати ба­жання зміцнювати своє здоров'я.

ХІД БЕСІДИ

1.      Розповідь вчителя.

—     Життя людини — складний механізм, який залежить не тільки від зовнішніх умов, але й від внутрішнього світу людини.

Доберіть до слова "Я" слова, що вини­кають у вас у свідомості.

—     Ваші слова-асоціації описують зовнішній вигляд людини та її внутрішній стан. Це говорить про те, що кожна людина має особисте «Я» — характер.

2.      Бесіда. Складові характеру.

—Із чого складається характер людини?

—Від чого залежить прояв людського я?

—Чи можна, тільки зустрівши людину, визначити її характер?

—Що впливає на формування характеру людини?

—Народжується дитина. Вона тільки з'явилась на світ, а вже потребує батьківської уваги, любові. Зараз від рідного оточення залежить, які риси характеру, звички закладаються в ди­тини.

Дитина підростає, і вже не тільки рідні мають вплив на особистість, а й інші люди — в дитсадку, в школі, у тран­спорті на прогулянці. Книги, музика, живопис впливають на формування внутрішнього світу дитини.

—Чи бере участь сама дитина у надбанні якихось своїх якостей, звичок, рис характеру?

—Що ми називаємо людськими чеснотами, а що — недоліками?

3.      Гра.

—     Проведемо гру «Чарівні окуляри». Через них можна бачити тільки гарне. Ви будете передавати їх з рук у руки, розповідати при цьому, що бачите гарного в тих людях, які поруч із вами.

4.      Характеристика учнями свого характеру. Власні спостереження.

—А тепер спробуйте розповісти про себе, про свої чесноти і недоліки.

—Як ви вважаєте, хто є причиною появи у вас недоліків?

—Як, на вашу думку, їх можна уникнути? Що для цього ви повинні зробити?

—Чи важко виправляти недоліки, про які вам повідомляють оточуючі?

—Процес формування характеру — не односторонній. Крім зовнішніх факторів, важливі ще й внутрішні — робота мозку, серця і душі. Тільки у такому випадку можна говорити про саморозвиток особистості.

Спробуйте описати вияви свого ха­рактеру в різних ситуаціях:

•     яким є я у школі;

•     яким є я вдома;

•     яким є я з друзями.

Підкресліть риси характеру, які по­вторюються в усіх трьох пунктах.

5.      Висновки.

—Що ж прикрашає кожну людину?

—Чи може людина сама впливати й розвивати свій характер?

—Як впливає характер людини на її здоров'я?

08.05.2020 (п'ятниця)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему:

«Мама – моє сонечко»

Мета: Виховувати любов, повагу до найсвятішої людини на землі - матусі, виховувати чуйність , доброту , милосердя , лагідність ,вдячність; формувати в учнів такі духовні якості, як усвідомлення свого обов’язку перед батьками , а особливо перед матір'ю; показати велич жінки-матері, її роль в житті кожного з нас.

Хід заняття

1.     Організаційна частина

Всі почули ви дзвінок,

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчата,

А за ними і хлоп'ята.

2.     Оголошення теми уроку, мотивація навчально-пізнавальної діяльності

-         А зараз діти послухайте вірш Любо́в Васи́лівни Голо́ти “ Найрідніша“ і скажіть про кого він:

Хто розкаже мені казку,

Хто щедрішій всіх на ласку?

Ти, матусю, наймиліша,

В цілім світі – найрідніша!

Хто нас ніжить і голубить,

Пестить, гладить ніжно й любо,

Пригортає до серденька?

Ти, моя найкраща ненько!

-         Про  кого цей вірш ?

-         А які риси мами ви почули у цьому вірші?

-         Так, вірно і тема нашого заняття “Мама – моє сонечко “

-         Сьогодні ми з вам зібрались, щоб поговорити про найдорожчу, найближчу людину, про людину, перед якою ми завжди в неоплачуваному боргу. І ця людина називається прекрасним, гордим іменем - мама.

3.     Основна частина

Кожний народ має свої святині. Головна святиня кожної людини – це перш за все мати.

         Народна мудрість говорить, що батько тримає хату за один кут, а мати – за три кути. Клопоти по господарству, виховання дітей, створення затишку в оселі – усе це лежить на плечах матері. Вона віддає дітям ласку, любов, здоров’я, життя. Мати – це той вогонь. Що зігріває оселю щирою любов’ю, єднає родину.

         Мати і батько – найрідніші і найближчі вам люди. Вони дали вам життя, вчать вас людяності, доброти ,милосердя. Вкладають у ваші вуста добрі слова.

Мати… Це перше слово, яке з радісною усмішкою вимовляє дитина. Матерів мільйони, і в їхніх серцях живе любов. Якщо я запитаю вас, чия мама найкраща, кожен із вас відповість: «Найкраща мама - моя». І ви будете праві, адже немає нікого милішого у світі за рідну матінку.

Творче завдання «Сонце материнської любові»

Учитель малює на дошці «Сонце материнської любові» (без промінців) і, звертаючись до кожного учня, ставить запитання: «Яка твоя мама?». Відповіді учнів учитель записує у вигляді промінчиків у «сонця».

Саме ці риси притаманні усім на світі матерям!

Бесіда.

1.     Якими словами ви зустрічаєте маму і тата, коли вони повертаються додому?

2.     Як мама зустрічає вас після розлуки?

3.     Розкажіть про найдорожчий подарунок. Який ви отримали від мами?

4.     Розкажіть, як батьки піклуються про вас, коли ви хворієте?

5.     Як ви піклуєтесь про маму?

Слово вчителя.

Наш народ споконвіку шанував матерів. І це відобразилось в усній народній творчості (квітка з прислів’ями).

·        На сонці тепло, а біля матері добре.

·        Шануй батька й неньку - буде тобі скрізь гладенько.

·        У дитини заболить пальчик, а в матері серце

·        Нема того краму, щоб купити маму.

·        Мене мати цілий вік дурила: Казала «битиму», та й не била.

Вирушаючи у далеку путь чи повертаючись додому, діти цілували мамині руки, що виростили їх, пестили і захищали від лиха. Тож і ви кажіть кожного дня своїм матерям ласкаві слова, бо хто ж боронить вас від усіх бід. Недаремно у народі кажуть «У дитини болить пальчик, а в метрі – серце».

         Коли б хто у світі підрахувати міг

         Всі сльози материнські на землі,

         Коли б хто біль, що знала кожна мати,

         Розкласти міг на часточки малі,

Напевне всім удосталь би дісталось,

         Аби ж то кожен витримати зміг.

         Шануймо ж наших матерів!

         Не забуваймо! Адже і наші болі

         Приймають матері в свої серця, аби у нас була щаслива доля

         Од самого початку до кінця!

А ось послухайте, будь ласка, вірш і скажіть, що ще можна назвати другою матір’ю ?

Там, де море є глибоке,

Де заквітчані Карпати,

Де степи такі широкі,

Що очима не обняти, -

Там є наша Батьківщина -

Україна!

там, де сонечко іскриться,

Де весняний вітер віє,

Де на горах є столиця -

Наш великий, славний Київ,

Там є наша Батьківщина –

Україна!

Так, вірно. Другою матір’ю для кожного – є Батьківщина.

У всіх народів пошана до матері була ж такою ж святою, як і любов до Вітчизни. Мати дає життя, оберігає вогнище, несе у світ любов. А Вітчизна? Вона – мати нашого народу. Тож не дивно, що ми поєднуємо любов до матері й Батьківщини. Перед ними в нас один спільний обов’язок – любити, шанувати, берегти їх.

         Зараз кожен із вас живе у своїй родині, серед близьких і дорогих людей. Родина – це маленька Батьківщина, в якій ви живете і яку повинні ніжно любити і поважати, шанувати своїх батьків, наслідувати їх у всьому.

Творче завдання «Турбота про рідних»

Учитель просить учнів скласти два списки обов’язків: перший – «Обов’язки батьків», другий – «Мої обов’язки». Кожен список має складатися з п’яти пунктів. Потім учитель запитує учнів, які обов’язки, на їхню думку, виконувати легко, а які – важко.

Заключне слово вчителя.

Батько і мати дали вам життя і живуть для вас. Їхнє щастя у вашій посмішці, ваших успіхах, вашому здоров’ї. тож любіть і цінуйте своїх батьків , не завдавайте їм болю, образи і прикрощів. Умійте поважати працю батьків, адже вони працюють заради вашого добробуту.

          Три нещастя може спіткати людину – старість. Смерть і лихі діти – говорить українська народна мудрість. Старість – невідворотна, смерть – невмолима, перед цими нещастями ніхто не зможе зачинити двері свого дому. А від лихих дітей можна зберегти оселю. І це залежить не лише від ваших батьків, а й від вас самих.

         Бути хорошими дітьми означає не допустити, щоб старість батька і матері була отруєна вашими поганими вчинками. Пам’ятайте, що ранню старість і хвороби батьків приносять не тільки важка праця, втома, але й хвилювання, тривоги. Прикрощі. Найбільше вражає батьків невдячність, байдужість сина чи доньки. Будьте гідними своїх батьків, бережіть їх.

 07.05.2020 (четвер)

Ознайомитися з виховною бесідою: 

«Твої права та обов'язки»

Мета: формувати уявлення про права й обов'язки громадянина України; і коротко ознайомити з Декларацією прав дитини і Законом України «Про і охорону дитинства»; довести цінність і прав та необхідність їх дотримуван­ня; учити поважати права особистості; виховувати громадянські почуття та повагу до законів України.

ХІД БЕСІДИ

—     Ми живемо з вами у чудовій країні, у чудовий час. Зростає наша молода незалежна суверенна держава, зростаємо з нею і ми. Наша країна, ставши незалежною, демократичною держав, постійно навчається жити в новому політичному устрої, а ми разом із нею навчаємось високих громадянських чеснот.

А що означає — бути громадянином України?

Як кожний справжній громадянин, ви повинні знати свої права й обов'язки. Сьогодні ми не тільки дізнаємось про свої права й обов'язки, а і зрозуміємо значущість таких важливих документів, як Декларація прав дитини та Конвенція про права дитини. Дізнаємося про те, які закони захищають дітей у різних країнах світу та які закони охороняють дитинство в нашій країні.

—Як ви розумієте значення слів право, обов'язок?

—Про які права вам вже доводилось чути?

—Чим право відрізняється від обов'язку?

—Які обов'язки виконують ваші батьки на роботі, в сім'ї, перед державою?

—Які права є у вас? А обов'язки?

—Для чого людині потрібні права?

Людина — це найцінніший скарб матінки Природи, і кожен із нас є неповторною особистістю. Щоб усвідоми­ти неповторність кожної особистості, людству знадобилося не одне тися­чоліття.

Нам пощастило жити в той час, коли і на Землі діють закони, які оберігають людину, її життя та індивідуальність. 10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила один із найважливіших правозахисних документів — Загальну декларацію прав людини. Декларація — це заява, оголошення. Цей документ визнав гідність і цінність усіх людей, визначив основні права кожної людини.

Якщо ми зазирнемо в давні часи, то побачимо, що протягом багатьох віків люди знали, що дитинство — це дуже важливий період у житті, що має свої неповторні особливості. Важко жилося дітям. Тільки діти заможних батьків мали всі умови для всебічно­го розвитку, а діти простих трударів були приречені на нестатки і тяжку працю з раннього дитинства. Лише наприкінці XIX — початку XX століття були прийняті закони, що ста­ли оберігати дитину.

Ми з вами — громадяни України, у нашій країні людина, її життя та здоров'я, честь, гідність, недоторка­ність визнаються найвищою соціаль­ною цінністю.

Права, які ми розглянемо, стосують­ся не тільки дорослих — їх повинні дотримуватися і діти.

Читання дітьми прав людини, пояс­нення їх змісту учнями, доповнення учителем.

1.  Право на життя.

2.  Право на індивідуальність.

3.  Право жити у сім'ї разом із батьками.

4.  Право на захист дітей, що втратили батьків.

5.  Право на отримання інформації і користування нею.

6.  Право на освіту.

7.  Право на охорону здоров'я і медичну допомогу.

8.  Право на працю й відпочинок.

—     Згадайте казки «Дідова дочка й бабина дочка», «Золотий ключик», «Івасик-Телесик», «Котигорошко». Які права дитини порушувались у цих казках?

—     Існує проста істина: щоб не порушувались права, необхідно виконувати обов'язки.

Спробуйте до відомих вам прав зна­йти відповідні їм обов'язки.

•     Учись.

•     Поважай дорослих.

•     Піклуйся про менших.

•     Піклуйся про своє здоров'я.

—     Для вас, діти, основне право й одночасно обов'язок — це право на освіту. Ви всі повинні вчитись і вчитись добре.

Висунувши кінчик язика,

До плеча схиляючи голівку,

Мов стеблинка навесні гнучка,

Ти щось пишеш, юна чорнобривко.

Може, то з ботаніки урок,

Може, то рівняння квадратове,—

Все гостинний зошита листок

Привітати і прийнять готовий.

Ти радієш тепло, від душі,

Чистою овіяна весною,

Що ідуть твої товариші

У майбутнє разом із тобою.

(М. Рильський. Школярці)

06.05.2020 (середа)

Декоративна тарілка в техніці пластилінографії:

ЯСКРАВІ СОНЯШНИКИ

Літні дні не завжди бувають сонячними. Якщо за вікном йде дощик і на вулицю поки виходити не хочеться, давайте спробуємо виготовити з пластиліну справжню картину. Не дивлячись на те, що за вікном хмари, життєрадісні соняхи завжди зможуть створити сонячний настрій у вашому домі.

Для виготовлення виробу знадобляться такі інструменти та матеріали :

- пластилін різних кольорів;

- ніж для пластиліну;

- невелика пластикова тарілка або кришка (ми використовували кришку від майонезного відерця).

Приступимо до роботи:

Крок 1. Кладемо перед собою пластикову кришку і заповнюємо всю її поверхню рівномірним шаром фіолетового пластиліну. Це буде фон нашої картини.

Крок 2. Приступимо до виготовлення соняшників. З пластиліну чорного кольору ліпимо кульки, сплющуємо їх і прикріплюємо до поверхні картини. Потім з зеленого пластиліну ліпимо листочки і скочується тонкі "ковбаски" для виготовлення стовбурів соняшників. Прикріплюємо стовбури і листочки.

Крок 3. За допомогою ножа робимо на соняшниках насічки у вигляді насіння. З пластиліну жовтого кольору ліпимо пелюстки.

Ось така картина з пластиліну у нас вийшла! 

Творчого настрою!

05.05.2020 (вівторок)

План-конспект спортивної години в ГПД

Мета: забезпечити активний відпочинок школярів, зміцнювати їх здоров'я; формувати свідоме ставлення до здорового способу життя та систематичних занять фізичними вправами; підвищити розумову та фізичну активність, працездатність; виховувати бажання зміцнювати своє здоров'я. 

Місце проведення: спортивний майданчик.

Інвентар: м’ячі.

Хід роботи

1. Підготовча частина  (10-12 хв.)

Шикування команд, крокування, різновиди ходьби:

-         звичайна ходьба

-         ходьба на носках

-         ходьба на п”ятках

-         ходьба на внутрішній стороні стопи

-         на зовнішній стороні стопи

Біг:

-         переставними кроками, правим боком, руки на пояс

-         лівим боком, руки на пояс

Руки вверх піднять пора

Щоб зловити комара

Опускаємо руки вниз

В стійку вихідну вернись.

Вправа  «Літак».

(Ноги на ширині плечей, руки в сторони. Нахил тулуба вправо і вліво).

Руки ставте всі ось так!

 І виходить в нас літак.

Мах крилом туди-сюди,

Треба швидше нам рости!

(8—10 разів)

Вправа  «Годинник». 

(Ноги нарізно, руки за головою. Повороти тулуба вліво та вправо).

Тік-так, тік-так,

Він невтомний - цей мастак!

Він щоночі і щоднини

 Відраховує години.

(6—7 разів)

Вправа «Карлики і велетні»

(Присісти, руки поклас­ти на коліна, голову опустити;

піднятися на носки, руки вгору, прогнутися).

Чудеса ще є на світі,

Стали карликами діти.

Потім разом усі встали,

Раптом велетнями стали.

(6—8 разів)

Вправа «М'яч»

(Стрибки на обох ногах)

Скаче, скаче м'яч.

Він пустився вже навскок.

Скік-скок, скік-скок,

Приземлився на носок.

Вправа «Метелики»

(Ноги на ширині плечей, руки за голову,

руки зігнуті у ліктях зводимо вперед і розправляємо)

Руки вже за головою,

Тож дивись перед собою,

Виправляємо хребет

Лікті зводимо вперед

Мов метелики, літаєм

Крильця зводим, розправляєм.

2. Основна частина (25-30хв.)

Гра «БЕРЕГ І РІКА»

Ця гра вимагає від дітей уважності. На землі креслять дві лінії на відстані приблизно в один метр. Між цими лініями - «ріка», а по краях - «берег». Всі діти стоять на «берегах». Ведучий подає команду: «РІКА», і всі хлопці стрибають у «річку». За командою «БЕРЕГ» все вистрибують на «берег». Ведучий подає команди швидко і безладно, щоб заплутати граючих. Наприклад: «БЕРЕГ, РІКА, РІЧКА, БЕРЕГ, РІКА, РІЧКА, РІКА ...» Якщо по команді «БЕРЕГ» хтось опинився у воді, то він виходить з гри. Виходять з гри також ті неуважні гравці, які під час команди «РІКА» виявилися на «березі». Гра продовжується до тих пір, поки не визначиться самий уважний учасник. Його можна привітати і почати гру заново.

Гра «Гарячий хліб»

-         Уявіть, що ви справжні козаки: сильні, спритні, мужні, швидкі, розумні. Щоб ви ще більше сили здобули, ми вам хліба напекли! Хліб гарячий тримай, впасти не давай!

Діти утворюють коло і передають по черзі м'яч. Хто випускає його, виходить із кола. Перемагає та дитина, яка не впустить м'яч із рук.

1 естафета  «Біг в обручах»

Команди шикуються в колони по одному за загальною лінією старту. У ведучих гравців в руках гімнастичні обручі. Проти кожної команди на відстані 10 м ставиться поворотна стійка. За сигналом вихователя, ведучий кожної команди, надіває на себе обруч, біжить до стійки, оббігає її і вертається назад, де за лінією старту до кожного з них приєднується наступний гравець його команди. Він також пролазить в обруч, і вони удвох пробігають той же шлях. Після цього обруч передається наступним гравцям і вони у такому ж порядку (спочатку один, а потім парами), пробігають дистанцію, поки не пройдуть всі останні діти. Перемагає команда, яка перша виконала завдання.

Естафета з м’ячем

Передача м'яча над головами від капітана до кінця колони, та повернення назад м’яча до капітана з передачею м’яча поміж ногами..

Гра «День ніч»

День - учні бігають, ніч- учні завмирають на місці. Хто заворушиться вибуває з гри.

3. Заключна частина (5 хв.)

  3.1 Шикування

04.05.2020 (понеділок)
ГУРТОК "ПАПЕРОПЛАСТИКА"
Виготовити квіти кульбаби з паперу за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=tpKzRw5v-pg

Ознайомитися з виховною бесідою на тему:

«Ми — діти твої, Україно!»

Мета: розширити знання дітей про Україну, розвивати почуття патріо­тизму; виховувати любов до рідного краю.

ХІД БЕСІДИ

1. Розповідь вчителя.

—     У світі немає нічого вищого, дорожчого, як рідна Вітчизна, адже вона дала нам крила для польоту, відкрила цей чарівний дивосвіт, вона, як мати, у світі — одна.

Україна — наш рідний край, наша дорога і мила Вітчизна, земля, де ми народилися, уперше побачили і пізнали світ, почули колискову пісню, рідну мову, відчули любов і ласку,— це все наша найдорожча у світі Батьківщина.

Можна все на світі вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину.

—     Так написав відданий син України Василь Симоненко, поет, патріот, мужній громадянин.

Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не обирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов'ю на все своє життя. От і почнемо нашу дорогу до знань із найсвітлішого — з любові до рід­ного краю...

Любов — найвище в світі почуття,

Вона не має меж — безкрая.

З любові починається життя,

Вона усе найкраще починає.

Кожен народ любить свою Батьківщину, робить усе для процвітання своєї держави, для її слави, свободи, неза­лежності. Погляньте на карту Європи. Тут багато різних країн (називає  країни). Кожна з них має свою тери­торію — землю, свою мову, культуру, історію. Україна, наша держава, розміщена у центрі Європи, вона також має свою землю, мову, культуру, звичаї, традиції і державні символи.

2.      Бесіда за малюнками із зображенням символів України.

—Якими є державні символи України?

—Як називається столиця нашої держави?

—Ось столиця України — чарівний і квітучий Київ. Через усю Україну протікає Дніпро — одна з найбільших річок Європи.

Ми з вами — патріота і громадяни, які покликані захищати свій край від во­рогів, працювати так невтомно й за­взято, щоб жилося всім добре, найкраще у світі, бо кожна людина має право на достойне і радісне життя.

—А яке завдання стоїть перед учнями?

—Ви, діти, повинні наполегливо опанувати знання, щоб у майбутньому добре працювати, заможне і цікаво жити та приносити велику користь Україні. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона  була красива і багата.

Тепло долонь, розуму, і серця

Я Україні милій віддаю.

Люблю твої поля, річки й джерельця,

Люблю Вітчизну дорогу мою.

3.      Висловлення дітьми своїх почуттів до Батьківщини.

—     А зараз кожен із вас подумає, прислухається до свого серця і скаже заповітні слова про Україну.

4. Робота з віршем.

— Слова, що йдуть від серця — найщиріші і найтепліші. Тому настав час скласти колективний вірш про Украї­ну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви добиратимете останнє слово другого рядка в риму.

Ось небо блакитне і сонце в зениті!

Моя Україна — найкраща... (у світі).

Моя Україна — це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні... (джерельця).

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і ріки... (глибокі).

Міста старовинні і замки прекрасні,

Великі будови і дуже... (сучасні).

Моя Україна — козацькая слава!

Така волелюбна і мирна... (держава).

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати,... (відкрила).

Вітчизно свята, дорога Україно,

Для кожного з нас ти у світі — єдина.

30.04.2020 (четвер)

Ознайомитися з виховною бесідою на тему:

«Я пишаюся своїм ім’ям»

Мета: формувати пізнавальний інтерес; знайомити дітей з їхнім походженням і значенням імені; створити в класі веселу, дружню атмосферу, виховувати доброзичливі стосунки.

Обладнання: картки із зображенням казкових персонажів; аудіапаратура; яскравий плакат з назвою теми заняття; картки з літерами

Хід заняття

Ι. Організаційний момент

Вихователь. Діти сьогоднішнє заняття я розпочну жартівливим віршиком, який написав український дитячий письменник Грицько Бойко

Одне ім’я

- Як тебе звати?

- Так, я мого тата!

- Ну, а тата ж як?

- Так, як і мене: в нас ім’я одне!

ΙΙ. Розкриття теми заняття.

Вихователь. Ось такий кумендний випадок трапився з веселим хлопчиком, який чомусь не повідомив... Що? (Своє ім’я.) Цікаво чому? (Кілька учнів вголос розмірковують)

Мабуть, краще все ж таки дружити зі своїм іменем. Усі імена гарні, адже кожне з них має свою історію, усі вони виникли для того, щоб називати найкращих серед людей.

ΙΙΙ Повідомлення теми й мети.

Вихователь. Отже, ім’я має стати не тільки вашим постійним супутником, але й вірним товаришем, другом. «Я пишаюся своїм ім’ям» — так звучить тема сьогоднішнього заняття.

Постараємось ми з вами,

Щоб вдалось воно цікавим,

Пізнавальним, жартівливим

Та веселим і грайливим.

Сьогодні ми спробуємо дізнатися про значення й походження наших імен, а ще на вас чекає багато цікавих ігор та розваг!

Виходить троє учнів, називають свої імена.

Як маленьке немовля

У світ двері відчиня,

То дарують йому слово,

Слово це – його ім’я.

Підростає немовлятко

Чи дівчатко, чи хлоп’я,

Разом з ним керує слово,

Слово це – його ім’я.

Кожен дружить із цим словом

Протягом всього життя.

Здогадались, що за слово?

Так, звичайно, це - ім’я.

IV. Подання нових знань

Бесіда «Дивовижний світ імен»

Вихователь.

Коли народжується дитина, їй дають ім’я. Іноді це фамільне ім’я, яке носять багато поколінь родини, іноді дитині дають ім’я, слідуючи течіям моди, а іноді відповідно до церковного календаря.

Історія людства не знала епохи, в якій у людей не було б імен. У старовинних документах знаходимо імена Рудий, Кривий, Забіяка. Бажаючи мати сильну, розумну, гарну дитину батьки називали її Лев, Вовк, Берег, День, Ніч, Субота. Довгоочікуваного сина називали Жданом, неслухняних – Брикунами, Безсонями, Шумилами.

У давнину вважали, що ім’я людини здатне передбачити певні, особливі якості власника імені, точніше його чесноти. Даючи ім’я своїй дитині, мама й тато мріяли про те, ким вона виросте, якою людиною стане в майбутньому. А батьки завжди бажали добра і щастя своєму дитяті й щиро вірили в те, що обрані ними імена допоможуть маляті в житті.

З часом ми так звикаємо до свого ім’я, що не уявляємо себе з іншим ім’ям. Але бувають випадки, коли людині не подобається власне ім’я, і він офіційно міняє його, а слідом починає змінюватися і його доля. Є сильні і слабкі імена. Будь-яке ім’я в будь-якій релігії та країні має якесь значення. Наприклад, ім’я “Галина” означає “тиша, тиха”, а “Володимир” – “володар світу”. А що ж означають наші імена, давайте послухаємо.

          Артем – «непошкоджений», Анжела – «вісниця», Анастасія  - «рухливість і життєрадісність», Вікторія – «перемога», Богдан - "дарований Богом",

Данило – «Божий суд», Дар’я – «переможниця», Дмитро – «дар Божий»

 Жанна – «милість Божа», Ксенія - «чужоземка», «гостя», Костянтин - "стійкий, постійний», Катерина – «чиста», Кіра - «повелителька, пані», Микита - "переможець", Олеся -  "мужня", Олександр - "мужній", Олександра  – «захисниця людей», Ярослав – «затятий, гарячий, сильний».

V. Фізхвилинка

     Вихователь пропонує дітям погратись в ігри, зміст яких пов’я­заний з іменами.

Гра «Імена  в народній пісні»

Діти слухають фрагменти знайомих народних пісень, у тек­стах яких зустрічаються імена. Завдання школярів — швидко зорієнтуватися і підспівати, а потім назвати ім’я, яке згадувалось у тій чи іншій пісні.

Наприклад:

Грицю, Грицю, до роботи!

— В Гриця порвані чоботи!

Грицю, Грицю, до дівчат —

Аж підківочки бряжчать!

Засвистали козаченьки

В полі серед ночі,

Виплакала Марусенька

Свої ясні очі.

Галя по садочку ходила,

Хусточку біленьку згубила,

Ходить по садочку, блукає,

Хусточку біленьку шукає.

Іванчику-білоданчику,

Поплинь, поплинь

по Дунайчику,

Розчеши русу косу

і гарненькі брівця.

Вербовая дощечка,

Дощечка, дощечка,

По ній ходить Насточка,

Насточка, Насточка.

Гра «Ім’я одне — варіантів багато»

Перед проведенням гри вихователь дає дітям пояснення.

Вихователь. Кожне ім’я, як правило, має кілька варіан­тів. Візьмемо ім’я Анастасія. Так звучить воно в повній формі. А в спрощеній, скороченій формі це ім’я може звучати як Настя, Ася. У лагідній, так званій зменшувально-пестливій формі воно може звучати як Настечка, Асенька. Так само різні форми мають імена хлопчиків — Роман, Рома, Романко, Ромчик...

 Вихователь спонукає дітей назвати якомога більше слів — варі­антів власного імені.

Наприклад:

Я — Саша, Сашко, Сашуня, Саньок.

Я — Катерина, Катеринка, Катря, Катруся.

Я — Никита, Никитушка.

Я — Артем, Тьомка, Артемчик

Я — Даша, Дашуня, Даринка, Дашенька

Під час такої гри дітям можна також запропонувати називати не свої імена, а імена свого друга, сусіда по парті.

Вікторина «Назви ім’я казкового персонажа»

Запитання для вікторини   

1. Як звали дівчинку, що потрапила в країну чудес? (Аліса.)
   
2. Яка казкова героїня загубила на балу кришталевий черевичок? (Попелюшка.)
   
3. Ім’я якого казкового богатиря пов’язане зі звичайною горо­шинкою? (Котигорошко.)
   
4. Полюбляла носити пиріжки до бабусі ? (Червона Шапочка)
   
5. Який казковий герой мандрував на спині гусеняти? (Івасик-Телесик.)
   
6. У якої казкової дівчинки-ляльки було довге блакитне волосся? (У Мальвіни.)
   
7. Який мешканець Сонячного міста «прославився» своєю нетя­мущістю? (Незнайко.)
   
8. Як звали маленького пухнатого друга крокодила Гени з вели­кими вухами? (Чебурашка.)
   

Щоразу, коли діти дають правильну відповідь на запитання, вихователь показує їм картку із зображенням відповідного казкового персонажа.

VІ. Підсумки заняття    

Вихователь. За хвилину наше заняття закінчиться. Завершу­ючи його, я хочу побажати всім школярам нашої групи носити свої добрі імена з гордістю, пишатися ними. Тоді ваші імена не­одмінно допоможуть вам вирости сильними, хоробрими, розум­ними — такими, якими ви самі прагнете. А хто хоче більш детально дізнатися про значення свого імені можете прочитати в цих книжках, які можна взяти в бібліотеці.

 29.04.2020 (середа)

Декоративна тарілка: ЛІТНІЙ НАСТРІЙ

Довгі погожі дні і теплі вечори, купання в річці і морі, солодкі ягоди і фрукти - все це щороку нам щедро дарує літо. Не дивно, що саме ця пора завжди була улюбленою порою року для більшості дітей і навіть дорослих. На жаль, продовжити літо неможливо, але в наших силах зберегти настрій цієї чудової спекотної пори. У цьому нам допоможуть цікаві саморобки. Сьогодні ми спробуємо з вами виготовити декоративну тарілку, яка збереже літній настрій і допоможе в очікуванні веселих і безтурботних літні дні.

 

Для виготовлення саморобки вам знадобляться такі інструменти і матеріалів:

- паперова тарілка;

- пластикові ложки (дві великих і одна десертна);

- акрилова фарба і пензлик;

- фломастери чорного і жовтого кольору;

- кольоровий папір;

- пластилін;

- супер клей "Момент"

- ножиці.

 

Приступимо до роботи:

Крок 1. Ставимо перед собою паперову тарілку і розкладаємо на її поверхні декоративні елементи: вирізані з кольорового паперу фігурні листочки і майбутні ягідки. Для виготовлення ягід ми попередньо обрізали пластикові ложки і пофарбували їх акриловою фарбою. Приклеюємо всі елементи до поверхні тарілки.

 

Крок 2. З пластиліну зеленого кольору ліпимо плодоніжки. Прикріплюємо їх до основи кожної ягідки.

 

Крок 3. Жовтим фломастером малюємо зернятка на ягодах.

 

Крок 4. За допомогою тонкого чорного фломастера або маркера малюємо на тарілці візерунки гілочок.

 

Крок 5. Ліпимо з пластиліну невеликі червоні і чорні кульки, формуємо з них ягоди і прикріплюємо їх до поверхні тарілки. У нас вийшло два грона ягід.

 

Крок 6. Ліпимо невеликі кульки для декору. Прикріплюємо їх на ободок тарілки.

Декоративна тарілка готова прикрасити ваш інтер'єр! 

Творчого вам настрою!